9_Ranskiy.doc Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 55 Ранський А.П., Гордієнко О.А. Вінницький національний технічний університет ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИСАДНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ТРИГАЛОГЕНПОХІДНИХ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ В ОЛИВІ И-40 Вступ Для зниження тертя щороку в світі використовується понад 100 млн. т мастильних матеріалів рі- зного призначення [1]. Сучасні технології, машини і механізми висувають до мастильних матеріалів ці- лий ряд жорстких вимог за навантажувальними, протизносними, протизадирними властивостями, густи- ні, стійкості до окиснення та корозії, а також токсикологічній безпеці по відношенню до людини та до- вкілля. Чисті оливи та мастила не в змозі задовольнити таким вимогам, тому виникає нагальна потреба вводити до складу базових олив присадні матеріали. На сьогодні сучасні високоякісні моторні оливи міс- тять у своєму складі до 12 % присадних матеріалів різного призначення. В умовах обмеженої сировинної бази в Україні та підвищення вимог до експлуатаційних характеристик олив забезпечення потреб у мас- тильних матеріалах може бути досягнуто не лише за рахунок збільшення обсягів їх виробництва, а, голо- вним чином, в результаті підвищення їх якості. В цьому випадку різко підвищується роль присадних ма- теріалів, використання яких з кожним роком різко зростає [2, 3]. Пошук нових ефективних вітчизняних присадних матеріалів, що мають поліфункціональні властивості, дає змогу суттєво скоротити їх процен- тний вміст в базових оливах та мастилах і в кінцевому варіанті зменшити їх собівартість, отримати сут- тєву економію мастильних матеріалів, металу та електроенергії. Постановка задачі Раніше нами в режимі вибіркового переносу були досліджені мастильні композиції, до складу яких входили: індустріальна олива И-40 – ДМФА – аддукт «тіоамід – оцтова кислота» (HL · CH3COOH) в різних стехіометричних та концентраційних співвідношеннях [4]. Отримані при цьому значення по зносу та коефіцієнту тертя показали суттєве покращення цих показників у порівнянні з «чистою» оливою. По- кращення протизносних і антифрикційних властивостей пари тертя бронза – сталь автори пояснювали наявністю в складі мастильних композицій тіоамідів різного заміщення R–C(=S)NHR' [5, 6], а також три- галогенкарбонових кислот, а саме наявністю в їх структурі тригалогенметильних радикалів [7, 8]. Прове- дені в останній час дослідження з реагентної переробки непридатних до використання пестицидних пре- паратів (ПП) із класу алкіл- та арилкарбонових кислот та їх похідних дозволили не лише відпрацювати прийнятну технологію їх виділення [9 - 13], а і дослідити ці присадні матеріали в складі індустріальних олив [14]. Але при цьому системних досліджень впливу галогенкарбонових кислот, що входили до скла- ду мастильних композицій на експлуатаційні характеристики індустріальних олив не проводились. В зв’язку з вище зазначеним нами синтезовані нові змішанолігандні комплексні сполуки міді(ІІ) на снові тіоамідів різного заміщення і тригалогенкарбонових кислот та досліджено вплив складу цих присадних матеріалів на протизносні і антифрикційні властивості оливи И-40 в парі тертя бронза БрАЖ 9-4 – сталь 45. Експериментальна частина Вихідні тіоаміди загальної формули HL синтезували за методикою, що наведена в роботі [15]. Склад і будову змішанолігандних комплексних сполук 1 - 5 (табл. 1 - 3) доводили елементним аналізом, електронними та інфрачервоними (ІЧ) спектрами. ІЧ-спектри в діапазоні 400 - 4000 см-1 реєстрували на приладі Specord IR-75 в таблетках з KBr, а електронні спектри (ЕС) синтезованих координаційних сполук реєстрували на спектрофотометрі Specord М-40. Зразки досліджувались в розчинах ацетону або хлоро- форму з концентрацією 10-5 - 10-4 моль/л. Реагентна переробка пестицидного препарату на основі трихлорацетату натрію (ПП ТХАН) з отриманням трихлороцтової кислоти. 10,3 г ПП ТХАН з вмістом діючої речовини 81 % мас. розчиняли у 5,6 мл води при перемішуванні та нагріванні до 50 °С. Отриманий розчин фільтрували від нерозчинно- го залишку. До фільтрату невеликими порціями при перемішуванні та температурі в межах 40 - 50 °С до- давали 4,9 мл 32 % мас. розчину хлоридної кислоти. Реакційну масу витримували при перемішуванні протягом 15 хвилин, а потім охолоджували її до 20 - 25 °С без перемішування. Утворювались два шари, нижній з яких – концентрований водний розчин трихлороцтової кислоти, який відділяли ділильною лій- кою. Отримували розчин, який містив 6,4 г технічної трихлороцтової кислоти (вихід 87 % мас.). Воду упарювали і виділяли ССl3COOH ⋅ nН2О в твердому стані. ТПЛ = 50 °С. Реагентна переробка ПП ТХАН з отриманням трихлорацетату міді (ІІ). 10,3 г ПП ТХАН з вмі- стом діючої речовини 81 % мас. розчиняли у 5,6 мл води при перемішуванні та нагріванні до 50 °С. Отриманий розчин фільтрували від нерозчинного залишку. До фільтрату невеликими порціями при пе- ремішуванні та температурі в межах 40 – 50 °С додавали 4,9 мл 32 % мас. розчину хлоридної кислоти. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 56 Реакційну масу витримували при перемішуванні протягом 15 хвилин, а потім охолоджували її до 20 - 25 °С без перемішування. Після розшарування фаз за допомогою ділильної лійки відділяли нижній шар – кон- центрований водний розчин ТХОК, до якого при перемішуванні додавали 2,1 г основного карбонату міді (ІІ). Закінчення реакції фіксували за відсутністю виділення вуглекислого газу. Трихлорацетат міді (ІІ) тригідрат виділяли повільним упарюванням реакційної маси, охолодженням та її фільтруванням. Осад про- мивали холодною водою (2 × 5 мл) і висушували в ексикаторі над хлоридом кальцію. Вихід 7,6 г (88 %). Синтез змішанолігандних комплексних сполук. До розчину 1,33 г (3,0 ммоль) Сu(ССl3СОО)2 ⋅ 3Н2О в 150 мл безводного метанолу (~ 35 °С) додавали 1,91 г (3,0 ммоль) біс[бензімідазол-2-(N-2-хлорфеніл)карботіоамідато]міді(ІІ), після чого отриману суспензію підкисляли 4,90 г (30,0 ммоль) кристалічної трихлороцтової кислоти ССl3СООН. Реакційну масу перемішували при кімнатній температурі протягом 6 годин. Зеленовато-коричневий осад димера біс(трихлорацетато)- [бензімідазол-2-(N-2-хлорфеніл)карботіоаміда]міді(ІІ) відфільтровували, промивали безводним метано- лом (3 × 10 мл) і висушували на повітрі. Вихід 0,57 г (14 %). Після чого об'єднані метанольні фільтрати розбавляли 100 мл дистильованої води, а зелений осад димера ди(трихлорацетато)біс[бензімідазол-2-(N- 2-хлорфеніл)карботіоаміда]міді(ІІ), що випадав, відфільтровували, промивали послідовно охолодженим спиртом (~ 6 - 10 °С), водою (2 × 10 мл) і висушували на повітрі. Вихід 4,5 г (90,5 %). Аналогічно синтезували інші змішанолігандні комплексні сполуки, фізико-хімічні властивості яких наведені в табл. 1. Приготування мастильних композицій. До 98 мл індустріальної оливи И-40 при нагріванні до 70 - 90 °С додавали 0,06 г п-толуідід бензімідазол-2-тіокарбонової кислоти (композиція 2, табл. 4) і пере- мішували до повного його розчинення (розчин № 1). 0,072 г трихлороцтової кислоти вносили в 3 мл ДМФА і перемішували до повного розчинення (розчин № 2). Після чого до розчина № 1 при нагріванні до температури 70 - 90 °С додавали розчин № 2 і перемішували до повної гомогенізації суміші. Охоло- джена мастильна композиція готова до проведення триботехнічних досліджень. Інші мастильні компози- ції, до складу яких входили аддукти, що наведені в табл. 4, готували аналогічно. До 3 мл ДМФА додавали 0,179 г ди(трихлорацетато)біс[бензімідазол-2-(N-2-хлорфеніл)карбо- тіоаміда]міді(ІІ) і перемішували до повного розчинення комплексної сполуки (композиція 10, табл. 5). Отриманий розчин додавали до 98 мл індустріальної оливи И-40 при нагріванні до 70 - 90 °С і перемішу- вали до повної гомогенізації суміші. Охолоджена мастильна композиція готова до проведення триботех- нічних досліджень. Інші мастильні композиції, до складу яких входили комплексні сполуки, що наведені в табл. 5, готували аналогічно. Методика дослідження. Протизносні (знос І) і антифрикційні (коефіцієнт тертя f) властивості аддуктів та комплексних сполук у складі мастильних композицій визначали на машині тертя типу СМЦ-2 з парою тертя бронза – сталь із швидкістю ковзання 3,0 м/с та шляхом тертя 3 × 103 м. Матеріал ролика – сталь 45, колодки – БрАЖ 9-4. Коефіцієнт взаємного перекривання дорівнював 0,13. Початкова шершавість 0,30 - 0,62 мкм для стального зразка і 0,62 - 0,80 мкм – для бронзового. При дослідженнях знос реєстрували ваговим методом. Температуру в зоні тертя вимірювали хромель-копелевою термопа- рою, а силу тертя – з допомогою тензобалки. Принципова схема установки дослідження триботехнічних характеристик мастильних композицій пари тертя бронза – сталь наведена на рис. 1. Рис. 1 – Принципова схема дослідження триботехнічних характеристик пари тертя бронза БрАЖ 9-4 – сталь 45 на машинi тертя типу СМЦ-2 Обговорення експериментальних даних Для визначення впливу тіоамідної складової на триботехнічні характеристики мастильних ком- позицій в індустріальній оливі И-40 в парі тертя бронза – сталь були досліджені ариламіди бензімідазол- 2-тіокарбонової кислоти загальної формули R H 2-CH3 3-CH3 4-CH3 2-OCH3 2-Cl та використані при цьому такі їх умовні скорочення HL HL 1 HL2 HL3 HL4 HL5 HL6 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 57 Необхідно відмітити, що константи іонізації цих сполук мало відрізняються одна від одної (ве- личини рКа знаходяться в інтервалі 9,5 - 10,5 одиниць [16, 17]). Це обумовлено незначним впливом замі- сників R в ариламінному фрагменті досліджених тіоамідів. Між тим велика розбіжність в отриманих триботехнічних характеристиках індустріальної оливи И-40, до складу якої входили чисті тіоаміди HL1-6, аддукти HL1-6 ⋅ СХ3COOH та комплексні сполуки [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2, а також велика розбіжність в значеннях констант іонізації галогенкарбонових кислот [18], однозначно вказували на доцільність пояс- нення отриманих результатів, виходячи з фундаментальної залежності координаційної хімії «будова – реакційна здатність – практичне використання» з врахуванням, в першу чергу, кислотної складової гало- генкарбонових кислот. Раніше нами встановлено [4], що в процесі тертя подібні аддукти можуть утворювати подібні комплексні сполуки складу [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2 або Cu(HL)(СХ3COO)2: З метою забезпечення чистоти експерименту нами крім раніше досліджених аддуктів складу HL ⋅ СХ3COOH були додатково синтезовані змішанолігандні комплексні сполуки 1 - 5, фізико-хімічні властивості яких наведені в табл. 1. Таблиця 1 Фізико-хімічні властивості комплексних сполук міді(ІІ) загальної формули Знайдено,% Вирахувано, % С по лу ка R X Колір кристалів Вихід, % Тпл.(з розкл.), ºС N S Cu Брутто-формула N S Cu 1 о-ОСН3 Cl зелений 90,3 245 - 250 8,92 6,41 6,31 C68H52Cl12N12O12S4Cu2 8,80 6,70 6,70 2 о-Сl F світло-коричневий 87,7 245 - 256 9,54 7,26 7,62 C64H40Cl4F12N12O8S4Cu2 9,71 7,40 7,40 3 о-Сl Cl зелений 90,5 250 - 254 8,49 6,88 6,77 C64H40Cl16N12O8S4Cu2 8,71 6,64 6,64 4 о-Сl Br темно-зелений 91,7 218 - 224 6,46 5,04 5,12 C64H40Cl4Br12N12O8S4Cu2 6,82 5,20 5,20 5 о-Сl H зелений 92,0 220 - 226 10,89 8,22 8,58 C64H52Cl4N12O8S4Cu2 11,10 8,45 8,45 Таблиця 2 ІЧ-спектри комплексних сполук міді(ІІ) загальної формули ν(NH), см-1 Коливання групи С(=S)NH, см-1 С по лу ка R X С(=S)NH NHгет. смуга "В" смуга "D" смуга "E" ν(С=N)гет., см-1 ν(СОО-), см-1 ν(СХ3), см-1 Інші коливання 1 о-ОСН3 Cl 3380ср 3210ср 3060ср 1602с 1500с 1460с 1325с 1170ср 960ср 790сл 740с 1635ср 1670с 830с 3000, 1560, 1435, 1295, 1110, 1250, 1020 2 о-Сl F 3280с 3200с 3115с 3060с 1567ср 1492ср 1440ср 1320ср 1280ср 946ср 765ср 745с 1610ср 1670с 1196с 1147ср 1390, 1075 3 о-Сl Cl 3370 3200 3020с 1570ср 1440ср 1330ср 1150ср 970ср 740с 1615ср 1670с 833с 1500, 1430, 1110, 950 4 о-Сl Br 3150 3020 3100с 3050ср 1575ср 1440ср 1330с 1120ср 950ср 745с 1615ср 1663с 665ср 1510, 710 5 о-Сl H 3205, 3050 3020ср 1550ср 1420ср 1305ср 1110сл 950ср 740с 1630 1665с 826с 3000, 1510, 1430, 1290, 905, 700 В ІЧ-спектрах сполук 1 - 5 (табл. 2) наявні інтенсивні валентні коливання ν(NH) в інтервалі 3115 - 3020 см-1, характерні для N–H зв’язку гетероциклічного фрагменту. Валентні коливання ν(С=N) бензімідазольного фрагменту спостерігали у вигляді середньоінтенсивної смуги коливань в інтервалі PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 58 1635 – 1610 см-1. При інтерпретації ІЧ-спектрів змішанолігандних комплексних сполук фіксували три ха- рактеристичні смуги поглинань – «В»-смуга (в інтервалі 1602 - 1420 см-1); «D»-смуга (в інтервалі 1330 - 1110 см-1) і «Е»-смуга (в інтервалі 970 - 740 см-1). Для всіх координаційних сполук 1 - 5 (табл. 2) характерним є наявність в ІЧ-спектрах інтенсивних смуг поглинання з максимумом в інтервалі 1670 - 1663 см-1, а також в інтервалі 1196 - 665 см-1, що відносяться, відповідно, до валентних коливань карбок- сильної та тригалогенметильної групи. В електронних спектрах комплексних сполук 1 - 3 (табл. 3) зафік- соване різне зміщення смуги поглинання λ1 (серія Е1) у порівнянні з «чистим» тіоамідним лігандом. Так, сполуки 1 - 3 в електронних спектрах мають гіпсохромний зсув поглинання на 15 нм. Смуга поглинання λ2 (серія Е2) у всіх комплексах має батохромний зсув на 4 нм з одночасним збільшенням інтенсивності; смуга λ3 (серія Е2) в спектрах комплексів має гіпсохромне зміщення на 10 нм. Для означених комплекс- них сполук характерним є також поглинання в області 436 нм (серія К1). Таблиця 3 Електронні спектри комплексних сполук міді(ІІ) загальної формули Е1 Е2 K1 Спо- лука R X λ1 max, нм lgε1 λ2 max, нм lgε2 λ3 max, нм lgε3 λ4 max, нм lgε4 1 о-ОСН3 Cl - - 272 3,73 306 4,40 436 3,54 2 о-Сl F - - - - 304 4,56 - - 3 о-Сl Cl 207 5,32 262 4,76 306 335 5,09 4,89 - - Результати дослідження протизносних та антифрикційних властивостей аддуктів HL ⋅ СХ3COOH та комплексних сполук [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2 в складі мастильних композицій (табл. 4, 5) наведені в табл. 6. Таблиця 4 Склади мастильних композицій при дослідженні аддуктів HL ⋅ СХ3COOH в оливі И-40 Тіоамід Кислота Номер мастильної композиції HL мг / ммоль СХ3COOH мг / ммоль ДМФА, мл / ммоль И-40, мл 1 HL4 60 / 0,22 - - - до 100 2 HL5 62 / 0,22 - - - до 100 3 HL6 63 / 0,22 - - - до 100 4 HL4 60 / 0,22 СF3COOH 50 / 0,44 3 / 39,0 до 100 5 HL4 60 / 0,22 СCl3COOH 72 / 0,44 3 / 39,0 до 100 6 HL4 60 / 0,22 СBr3COOH 130 / 0,44 3 / 39,0 до 100 7 HL4 60 / 0,22 СH3COOH 26 / 0,44 3 / 39,0 до 100 Таблиця 5 Склади мастильних композицій при дослідженні змішанолігандних комплексних сполук складу [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2 в оливі И-40 Комплексна сполука Номер мастильної композиції [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2 мг / ммоль ДМФА, мл / ммоль И-40, мл 8 177 / 0,093 3 / 39,0 до 100 9 161 / 0,093 3 / 39,0 до 100 10 179 / 0,093 3 / 39,0 до 100 11 229 / 0,093 3 / 39,0 до 100 12 141 / 0,093 3 / 39,0 до 100 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 59 Таблиця 6 Результати досліджень трибохімічних властивостей аддуктів HL4 ⋅ СХ3COOH і комплексних сполук складу [Cu(HL)2(СХ3COO)2]2 в оливі И-40 Номер мастильної композиції 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 И-40 І·10-4, г 19,8 2,3 1,5 2,0 0,8 20,0 25,2 2,0 0,9 1,0 2,0 3,0 6,0 Знос І/І0 3,300 0,383 0,250 0,333 0,133 3,333 4,200 0,333 0,150 0,167 0,333 0,500 - f·10-2 5,2 3,5 2,0 1,5 0,9 17,0 25,1 3,0 1,8 3,0 3,2 4,5 5,2 Коефіцієнт тертя f/f0 1,00 0,67 0,38 0,29 0,17 3,27 4,83 0,58 0,35 0,58 0,62 0,87 - В загальному вигляді отримані результати вказують на те, що у випадку комплексних сполук триботехнічні характеристики кращі, ніж при дослідженні аналогічних аддуктів. Це можна, мабуть, по- яснити більшою упорядкованістю комплексів при формуванні граничних шарів дослідженої пари тертя. Крім того, раніше відмічалось [4], що кращі протизносні властивості аддуктів пов’язані із основністю ті- оамідних лігандів HL, що підтверджувалось отриманими результатами досліджень (ефект хемосорбції поверхні тертя), а також передбачалось, що більш слабкі кислоти в аддуктах HL ⋅ СХ3COOH будуть за- безпечувати кращі триботехнічні властивості в парах тертя бронза – сталь. Однак отримані в даній роботі результати спростували цю тезу стосовно сили галогенкарбонових кислот. З врахуванням кислотних вла- стивостей тіоамідного ліганду нами встановлено, що отримані результати по зносу (І/І0), як і кислотні властивості галогенкарбонових кислот (рКа) мають екстремальну залежність (рис. 2, 3). При цьому як у випадку аддуктів, так і у випадку координаційних сполук кращі результати були отримані, коли до скла- ду мастильних композицій входили сильні галогенкарбонові кислоти (рКа = 0,23; 0,66). Рис. 2 – Залежність зносу від складу аддуктів в досліджених мастильних композиціях: 1 – HL4; 2 – HL4 ⋅ СF3COOH; 3 – HL4 ⋅ СCl3COOH; 4 – HL4 ⋅ СBr3COOH; 5 – HL4 ⋅ СH3COOH Рис. 3 – Залежність зносу від складу комплексних сполук в досліджених мастильних композиціях: 1 – HL6; 2 – [Cu(HL6)2(СF3COO)2]2; 3 – [Cu(HL6)2(СCl3COO)2]2; 4 – [Cu(HL6)2(СBr3COO)2]2; 5 – [Cu(HL6)2(СH3COO)2]2 Рис. 4 – Залежність коефіцієнта тертя від складу аддуктів в досліджених мастильних композиціях: 1 – HL4; 2 – HL4 ⋅ СF3COOH; 3 – HL4 ⋅ СCl3COOH; 4 – HL4 ⋅ СBr3COOH; 5 – HL4 ⋅ СH3COOH Рис. 5 – Залежність зносу від складу комплексних сполук в досліджених мастильних композиціях: 1 – HL6;2 – [Cu(HL6)2(СF3COO)2]2; 3 – [Cu(HL6)2(СCl3COO)2]2; 4 – [Cu(HL6)2(СBr3COO)2]2; 5 – [Cu(HL6)2(СH3COO)2]2 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 60 Подібна залежність спостерігалась нами і раніше, що можна пояснити кращими хемосорбуючи- ми властивостями хімічних сполук, що входять до складу мастильних композицій. Більш складною ви- глядає залежність коефіцієнта тертя від складу досліджених галогенкарбонових кислот (рис. 4, 5). Так, якщо у випадку аддуктів мали таку ж, як і у випадку зносу, екстремальну залежність (рис. 4), то у випад- ку комплексних сполук була встановлена прямолінійна залежність (рис. 5). Нами зроблене припущення, що протизносні властивості досліджених присадних матеріалів ви- значаються їх хемосорбційними властивостями (взаємодія з поверхнею металу), тоді як антифрикційні – утворенням упорядкованих структур в мастильному середовищі. В цьому контексті доцільно розглянути результати, наведені на рис. 4. В ряду галогенкарбонових кислот при збільшенні сили кислоти антифри- кційні властивості покращуються. Цікаво розглянути отримані результати з точки зору можливого утво- рення присадними матеріалами смектичних шаруватих бішарових структур у вигляді іонних рідких кри- сталів (ІРК) [19, 20]. Вважається, що катіони металів (К + , Na + , Ba +2 , Cd +2 ) та карбоксилат-аніони СnH2n+1COO − (2 ≤ n ≤ 7) утворюють мезофазні угрупування у вигляді квазіглобулярних асоціатів бішаро- вої форми. При цьому для ІРК у порівнянні з класичними молекулярними рідкими кристалами (МРК), наприклад, SmA-типу властивим є високе відношення електростатичних зарядів, що характеризують їх компоненти, до загального числа атомів, тобто це приводить до домінування кулонівських сил (ІРК) над ван-дер-ваальсовими (МРК) при формуванні упорядкованих структур. Очевидно, що при збільшенні еле- ктронегативності галогена в галогенкарбонових кислотах: СF3 > CCl3 > CBr3 > CH3 сила кислот та їх упо- рядкованість при формуванні бішарових структур теж буде зростати, а антифрикційні властивості, від- повідно, будуть покращуватись. Висновки 1. Реагентною переробкою пестицидного препарату ТХАН виділено та ідентифіковано трихло- роцтову кислоту, на основі якої та гетероциклічних тіоамідів синтезовані змішанолігандні комплексні сполуки складу [Cu(HL)2(ССl3COO)2]2. 2. На машині тертя СМЦ-2 в індустріальній оливі И-40 досліджені триботехнічні характеристики систем БрАЖ 9-4 [аддукт – ДМФА – И-40] Сталь 45 і БрАЖ 9-4 [тіоамідний комплекс – ДМФА – И-40] Сталь 45 та встановлено, що аддукти, до складу яких водять сильні тригалогенкарбонові кислоти, та комплексні сполуки суттєво покращують протизносні та антифрикційні властивості оливи И-40. 3. Встановлена залежність досліджених триботехнічних характеристик (І/І0, f/f0) від константи іонізації галогенкарбонових кислот (рКа), що входили до складу мастильних композицій. Залежності f/f0 – рКа, І/І0 – рКа для аддуктів та І/І0 – рКа для комплексних сполук мають екстремальний характер, то- ді як залежність f/f0 – рКа для комплексних сполук – прямолінійний. Література 1. Справочник по триботехнике. Теоретические основы / [под ред. проф. М. Хедбы, проф. А. В. Чичинадзе]. – М. : Машиностроение ; Варшава : ВКЛ, 1989. – Т. 1. – 397 с. 2. Современные тенденции развития производства и потребления смазочных материалов за ру- бежом. – М. : ЦНИИТнефтехим., 1990. – 86 с. 3. Худолей В. Ю. Стратегия нефтепродуктообеспечения Украины как составляющая ее энерге- тической безопасности / В. Ю. Худолей // Вісник МНТУ. – 2011. – № 2. – С. 142–150. 4. Ранский А. П. Химия тиоамидов. Сообщение VІ. Аддукты N-алкил-N-арилтиоамидов с гало- генкарбоновыми кислотами как присадки к индустриальным маслам / А. П. Ранский, А. Г. Панасюк // Вопросы химии и хим. технологии. – 2005. – № 2. – С. 139–141. 5. Ранский А. П. Химия тиоамидов. Сообщение VIII. Смешанолигандные комплексы меди(II) ариламидов бензимидазол-2-тиокарбоновой кислоты как присадки к смазочным маслам / А. П. Ранский, А. Г. Панасюк // Вопросы химии и хим. технологии. – 2005. – № 5. – С. 47–50. 6. Ранский А. П. Химия тиоамидов. Сообщение Х. Синтез медных комплексов алкиламидов бен- зимидазол-2-тиокарбоновой и галогенсодержащих кислот и их исследование как присадок к смазочным маслам / А. П. Ранский, А. Г. Панасюк, А. А. Митрохин // Вопросы химии и хим. технологии. – 2006. – № 4. – С. 36–41. 7. Санин П. И. О полимерах трения и полимерообразующих присадках / И. П. Сании // Трение и износ. – 1980. – Т. 1. – № 6. – С. 765–775. 8. Кулиев А. Б., Зейналова Г. А. β-Алкилоксиэтиловые эфиры тригалогенуксусных кислот и их влияние на свойства смозочных масел // Нефтехимия. – 1970. – Т. 10, № 5. – С. 751–753. 9. Утилізація хлорвмісних пестицидних препаратів / А. П. Ранський, О. А. Гордієнко, М. В. Євсєєва, Т. М. Авдієнко // Вопросы химии и хим. технологии. – 2010. – № 6. – С. 121–124. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Дослідження присадних матеріалів на основі тригалогенпохідних карбонових кислот в оливі И-40 Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2012, № 1 61 10. Пат. 48144 Україна МПК8 В 09 В 3/00. Спосіб переробки пестицидних препаратів на основі похідних хлорвмісних алкілкарбонових кислот / Ранський А. П., Гордієнко О. А., Євсєєва М. В. – № u200909019 ; заяв. 31.08.09 ; опубл. 10.03.10, Бюл. № 5. – 4 c. 11. Пат. 47065 Україна МПК8 В 09 В 3/00. Спосіб переробки пестицидних препаратів на основі похідних α-арил(гетарил)оцтової кислоти / Ранський А. П., Гордієнко О. А., Звуздецька Н. С. – № u200909021 ; заяв. 31.08.09 ; опубл. 11.01.10, Бюл. № 1. – 4 c. 12. Пат. 48145 Україна МПК8 В 09 В 3/00. Спосіб переробки пестицидних препаратів на основі по- хідних хлорвмісних арилкарбонових кислот / Ранський А. П., Гордієнко О. А., Прокопчук С. П. – № u200909020 ; заяв. 31.08.09 ; опубл. 10.03.10, Бюл. № 5. – 4 c. 13. Пат. 48146 Україна МПК8 В 09 В 3/00. Спосіб переробки пестицидних препаратів на основі похідних хлорвмісних піридилкарбонових кислот / Ранський А. П., Гордієнко О. А., Резніченко О. В., Пелішенко С. В. – № u200909023 ; заяв. 31.08.09 ; опубл. 10.03.10, Бюл. № 5. – 4 c. 14. Дослідження поліфункціональних властивостей N, S-вмісних органічних сполук та їх метал- хелатів в індустріальних оливах // А. П. Ранський, О. А. Гордієнко, Н. О. Діденко [та ін.] // АВІА-2011 : Х Міжнародн. науково-технічна конф. : 19 – 21 квітня 2011 р. : матеріали конф. – К., 2011. – Т. 3. – С. 18.104–18.107. 15. Ранский А. П. Координационные соединения некоторых 3d-металлов с ароматическими и ге- тероциклическими тиоамидами : дис. … докт. хим. наук : 02.00.01 / А. П. Ранский – Днепропетровск, 2003. – 334 с. 16. Walter W. Über die Struktur de Tioamide und ihren Derivate. VII. Acidität aromatis substituierter Tioamide / W. Walter, R. F. Becker // Liebigs. Ann. Chem. – 1969. – Bd. 727. – S. 71–80. 17. Hisano Tokuzo. Studies on organosulfurcompounds. XIII. The substituent effect of oxidation by hy- drogen peroxide / Hisano Tokuzo, Ichikawa Masataka // Chem. and Pharm. Bull. – 1976. – Vol. 24, № 7. – P. 1451–1458. 18. Альберт А. Константы ионизации кислот и оснований / А. Альберт, Е. Сержент. – М., Л. : Химия. – С. 116–118. 19. Зоркий П. М. Структурные исследования жидких кристаллов / П. М. Зоркий, Т. В. Тимофеева, А. П. Полищук // Успехи химии. – 1989. – Т. LVIII, Вып. 12. – С. 1971–2010. 20. Полищук А. П. Жидкокристаллические металлсодержащие фазы / А. П. Полищук, Т. В. Тимофеева // Успехи химии. – 1993. – Т. 62, № 4. – С. 319-350. Надійшла 28.12.2011 Ч И Т А Й Т Е журнал “P r o b l e m s o f T r i b o l o g y” во всемирной сети I N T E R N E T ! http://www.tup.km.ua/science/journals/tribology/ PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.tup.km.ua/science/journals/tribology/ http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com