Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 19 Луцак Д.Л.,* Пилипченко О.В.,** Бурда М.Й.* *Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна, ** Міжгалузевий науково-виробничий центр «Епсілон ЛТД», м. Івано-Франківськ, Україна E-m ail: d.l.lut sak@gmail.com ЗМІЦНЕННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПАЛИВ НИХ БРИК ЕТІВ ТА ГРАНУЛ УДК 621.791.925 Розгляну то пер елік чинників, яким піддаються р обочі ор гани обладнання для виготовлення дер евних бр икетів та гр ану л під час р оботи, схема пр оцесу фр икційної взаємодії в пар і «пр есована тир са - сталь», а також пер елік матер іалів та технолог ій, що викор истову ються для нанесення зно состійких покр иттів на р обочі ор гани вка- заного обладнання. Для більш ефективного захисту швидкозношу ваних р обочих ор ганів бр икету вальних пр есів, зок- р ема шнек ів екстр у дер ів, автор ами статті пр опону ється наносити на р обочі повер хні ацетил еново-кисневим спосо- бом покр иття із р еліту , що хар актер изу ється високою зносостійкістю в у мовах інтенсивного абр азивного впливу . Клю чові слова: пали вн і брике ти, гранули, зношування, зміцненн я, е кструдер, шнек, га зополуменеве наплавлення Вступ Впродовж ос танн іх деся ти літь відбувається с тійке зроста ння об’ємів ви користання а ль тернати в- ни х енергоресурсів, до яки х в першу чергу віднося ться пали вні брике ти та гранули (пе лети) з б іомаси, виготовлення яки х дає можли віс ть вирішувати пи тання ути лізац ії ш ля хом переробки відходів, кількіс ть яки х, зокрема при повному циклі переробки деревини наближається до 40 % [1]. Крім того, теп лотворна зда тн ість па ливни х брике тів вища ніж у твер ди х порід деревини і практично відповідає теп лотворності кам’яного вугілля; при цьому вміст золи в ни х значно нижчий. Ви ділення СО2 в атмосферу при спалюванн і брике тів та пеле т в 15 - 30 разів ни жче ніж у тради ційн и х ви дів па лива [2]. В основі те хнології виробництва даного виду па лива лежи ть процес пресування подрібнени х відхо дів деревини , соняшн ика, соломи та інши х відхо дів аграрної галузі п ід високим тиском з до датко- вим підігр івом (в певни х випа дка х), який ви кли кає склеюванн я подрібнени х фрагментів між собою за ра- хуно к лігн іну, що міс ти ться в рослин ни х кліти на х. В За хідному регіоні України найбільш поширеним є виробництво саме деревних паливни х брикетів, що пов’язано із великим об’ємом лісових насаджень Карпат. Найбільш поширеними є наступн і ме тоди формування деревни х бри кетів та гранул: - екс трудерне формування гвин товим (шнековим) пресом пустотіли х брике тів; - пуансонне формування кривошипними та гідравлічними пресами суцільни х брике тів; - гранулю вання в кільцеви х штампа х (персформах-ма триця х) гранул. Робочі органи обладнання для ви готовлення па ливн и х деревни х брике тів та пеле т працюють у скла дни х, час то екс тремальни х умова х, які обумовлені вп ливом ряду чин ників. Ці чинники дію ть в біль шості ви падків в комплекс і, що бага торазово підси лює їх вп лив на робочі повер хн і обла днання . Мета і пос тановка задачі Метою даної роботи є проведення комплексного аналізу чинників, я ким піддаю ться робочі орга- ни обладнанн я для виготовлення пали вни х деревни х брике тів та гранул, а також здійсненн я підбору ефективн и х матеріа лів та те хноло гії для їх нанесення з метою підвищення зносостійкос ті формоутво- рюючих повер хонь вказаного обла днанн я. Основна частина Під час виробництва робочі формоутворюючі поверхні обла днання для ви готовлення па ливни х деревни х брике тів та пе ле т п іддаю ться дії нас тупни х чинни ків. Абразивне середовище. Найбіль ша кіль кість абразивни х части нок є мінеральними компонентами із скла ду ґрунту, які міс тя ться у відхода х не доста тньо очищеної деревини – в кор і та тирс і. Ці абразивн і частинки мають високу твердіс ть : глинозем (оксид алюм інію ) – 15 … 19 ГПа; кремнезем – 9 … 11 ГПа, що переви щує твердість повер хн і робочих орган ів обладна ння. Другим джере лом поступлення аб- разиву у робочу зону стискання сировини є о точуюче середовище. Відомо, що у 1 м3 повітря зна хо ди ться від 0,04 до 5 г пи лу, я кий б ільше я к на по ловину складає ться із час тинок м інералів – кварцу, корунду, Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 20 оксидів, сполук а люмінію і інши х елементів [3]. Третім джерелом абразиву є частинки зносу робочих по- вер хонь обладнання, я кі скла даються , в основному, із о ксидів заліза і мають дос та тньо високу твердіс ть (до 10 Г Па). Свій вклад у абразивне сере довище зони взаємодії сировини із робочими поверхнями вно- сять і мінеральн і компоненти деревини (SiO2, K2O, Na2O, MgO, CaO і інш і). Однак їх вміс т у деревин і помірни х широт, я ка ви користовуєтьс я для брике тування, незначний а ле пос тійний. Великі ко нтактні тиски з боку перероблюваної сировини (до 100 М Па при пуансонному пресуванні та 150 … 200 МПа при шнековому пресуванні [7]), необ хідн ість с творення яки х обумовлена забезпеченням виділення лігн іну із рослин ни х кліти н для склеювання окремих фрагментів деревини у виріб. Значні швидкості ковзання фрагментів деревини відносно робочих органів обладнання. При пу- ансонному формуванні вони ся гаю ть 0,2 … 1,5 м/с, при шнековому – 1,0 … 3,0 м/с [8]. Сили тертя, виникнення я ки х пояснює ться формуванням водневи х зв’язків між гідроксильними групами деревини і окси дними плівками на робочих повер хня х [4]. Підвищена температура, яка вини кає внаслідок дії попередніх чинни ків та дода ткового те хнологічного п ідігріву е кструдерно ї камери і сягає величин и 180 … 350 °С [8]. Наявн іс ть агресивного середовища, яке спричиняє значну хімічну дію, руйнуюча здатн ість я кої співмірна із ме хан ічним впли вом. Підвищення температури у зоні фрикц ійної взаємодії призво ди ть спо- чатку до випаровування вільної воло ги, піс ля чого відбуває ться розкла дання геміце лю лоз (275 … 350 °С) і розкла дання дерев’яного во локна із виділенням кис лот, спри тів та смол [4]. Ря д сучасних досліджень вказує, що в зоні фрикц ійно го конта кту «деревина - с таль» присутні циклічні мета лоорганічн і сполу ки, які утворюю ться при взаємодії за ліза із продуктами гідролізу целю лози [5]. Наводнення поверхонь інструменту за рахунок дії іонів во дню, я кий ви діляє ться при дисоц іації різни х речовин, а ле і в резуль та ті хімічни х реакцій , в яки х приймають участь компоненти деревини і продукти розкладу деревини (органічн і кис лоти , сприти , аль дегіди і ін ші) у процесі фрикційної взаємодії [3]. Експеримента льно вс тановлено, що у міжконта ктному просторі пари тертя «деревина-с та ль» скла д газової атмосфери має наступний скла д, %: H2 – 4,2 … 6, CH4 – 2, CO – 70 … 72, CO2 – 20 [6]. Схема процесу фрикційної взаємодії в парі «пресована тирса - с таль» з вра ху ванням вище відмічени х чинників пре дс тавлена на рис. 1. Він пере дбачає наявніс ть динамічної р івноваги між нас туп- ними процесами: - ріс т і хім ічна модифікац ія окси дни х шарів на робочих повер хня х інс трументу; Рис. 1 – Схема фрикці йної взаємодії у парі тертя «пре сована тирса – сталь»: 1 – мате ріал і нструме нту; 2 – пресована тирса; 3 – хімі чно модифі кований оксидний шар; 4 – зовні шні абразивні частинки; 5 – дисперговані частинки металу – продукти зношування; 6 – природні абразивні частинки; 7 – юве нільна поверхня металу; 8 – зони корозі йного руйнування; 9 – області молі зації водню; 10 – агре сивне зовні шнє середовище - ме хано хімічне, абразивне руйнуванням у творени х шарів, я ке а ктивується високою температу- рою та водневим зношуванням; - взаємодія деревної сировини із утвореними ювенільними повер хнями мета лу, їх репасивац ія і повторне формування хім ічно модифіковани х о ксидни х шарів. Таким чином, руйнування поверхне вого шару має циклічний характер, періо д якого визначається скла дом деревної сировини і кон тактно - си ловими умовами взаємодії у кожному конкрет- ному випадку. Слід відміти ти , що пер іодичний характер у творення та руйнування хім ічно модифіковани х повер хневи х шар ів у реальни х умова х тертя носи ть лока льни й характер (на кожн ій Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 21 ділян ці повер хн і тер тя). Внас лідок дискретності конта кту, нео днорідності епюри наван таження у часі і за просторовими координатами на різни х ділянка х повер хн і тертя о дночасно протікаю ть різні фази лока ль- но періодични х процесів. Це призводи ть до згладжування періо дичності і динамічно ї рівнова ги процесів утворення та руйнування окси дни х с труктур, обумовленої ф ізи ко-ста тис тичним розподілом ло кально періодични х процесів. Найбільш і руйнування робочої поверхн і інс трументів пов’яза ні саме із процесами зношування, серед яки х можна ви діли ти нас тупн і основні ви ди : - абразивне зношування – інтенсивне пош коджен ня робочих повер хонь при тер ті ковзання твер- ди х включень ущ ільнювано ї маси, я кі ви кли каю ть руйнування за ра хунок дряпання та мікроріза ння. На робочих повер хня х у м ісця х максимального на ван таження спос терігаються подряп ини з чіткою просто- ровою орієнтацією , обумовленою напрямом переміщення ущільню ваної маси відносно інс трументу (рис. 3, в, д). Мікроскопічне ви вчення ци х подряпи н показує їх неве лику глибину і пологість країв, що пояснюється подаль шим абразивним зношуванням більш дрібним абразивом та руйнуванням поверхні за рахунок ін ши х ви дів зношування; - окислювальне зношування – поступове руйнування робочих повер хонь інструменту при терті об ущільнювану масу, яке полягає в утворенні та ви даленн і окси дни х п лівок. Наявн іс ть цього виду зносу підтверджує його характерна озна ка – гладкість і б лискуч ість повер хонь (рис. 3, а, б, д ). Окис люва льне зношування посилюється за ра хунок ін тенсифікац ії процесів а дсорбції та дифузії кисню через нагрівання поверхневи х шарів тертям. Ще одним потужним чинником активац ії окис люва льного зношування є п ла- стична деформація повер хневи х шарів інс трументу; - теплове зношування – інте нсивне руйнування повер хонь при терті об ущ ільнувану масу внаслідо к на гріванн я до високи х температур. У резу ль таті та кого термоциклюванн я відбуваються певн і структурн і перетворення, формуються внутрішн і напруження, які призводя ть до втрати ме хан ічної міцності поверхневих шарів, появи сітки тріщин (рис. 2, а) та ін тенсивного руйнування поверхні (рис. 3, а, б); а б Рис. 2 – Зовні шні й вигляд зноше них робочих органів обладнання для виготовле ння паливних гранул: а – рол пелетного пре са; б – фрагме нт мариці пелетного пре са - водневе зношування – вище було відм ічено про наявніс ть певно ї кількос ті водню у міжконта ктному просторі пари тертя «інс трумент – ущ ільнена деревина». За пе вни х умов молекули газоподібного во дню а дсорбуються на повер хн і мета лу та дисоц іюю ть на іони . Воден ь у вигля ді іонів H+ завжди присутній у водному розчині, очевидно його наявність і у слабо кислому деревному соку. Важли- ву роль у процесі насичення воднем відіграє екзоеле ктронна емісія на ювен ільній повер хні мета лу, яка утворюється при руйнуванні оксидної плівки. По гли нання водню відбувається шля хом його адсорбції та хемосорбції на робочих повер хня х інструменту. Д ифузія водню у деформований шар сталі, шви дкіс ть якої визначає ться градієн том температур та напружень, призводить до його концентрації переважно по межах зерен та невпорядковани х утворень у приповер хневи х шара х. Там він частково молізується, с тво- рюючи значні внутрішн і напруження. Поє днання ци х напружень із зовнішн ім робочим навантаженням викликає особливий ви д руйнування повер хн і, пов’я заний із одночасним розвитком велико ї кіль кості зародків тріщи н по всій зоні деформування. Характерним для водневого зношування є ми ттєве у творен- ня продуктів зношування у вигля ді дрібни х зерен порошку матер іалу інс трументу. Розглянемо особливості зносу та можливос ті відновлення і зміцнення робочих формоутворюю- чи х повер хонь де та лей обла днання для виго товлення брике тів та пеле т. Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 22 Робочими органами пелетни х пресів є роли і перфоровані кіль цеві матриці, я кі ви готовляю ться з високолеговани х термооброблени х вольфрамомістки х с та лей [8]. В процесі експ луатац ії за ра хунок зно- шування спостерігає ться зменшення діаметр ів ролів (рис. 2, а), відбувається зниження до критичного розміру перестінків між сусідн іми отворами (кана лами) та їх глибини (рис. 2, б), в я кі запресовується шля хом за ка тування по дрібнена деревинна маса. На даний час не розроблено ефекти вної те хнології ремонту кільцеви х пресформ -матриць. Найбільш продукти вним методом реставрації зношени х ролів є електродугове нап лавлен ня зносостійки х покрить. Проте процес є ускладненим із -за п ідвищено ї с хи льності матеріа лів ролів до утворення тріщ ин, наявніс ть яки х може призво ди ти до ви хо ду з ла ду вка заного вузла. Пуансони пресів для ви готовлення суцільни х брике тів конструкти вно в біль шості випа дків ви- конуються суцільними, хоча зустр ічаються випа дки зі змінним формуючим елементом. Для виго товлен- ня вка зани х робочих орган ів зас тосовуються інс трументальн і легован і с та лі марок Х12, Х12М [8]. Зношування пуансона призводить до ін тенси вного заокруглюван ня його формоутворюючого ребра і зменшення номінального діаметру в прилеглій зоні (рис. 3, а). В резуль та ті цього зростає зусилля пресування і, як наслідок, енергови трати на одиницю про дукц ії. Кр ім того, по периметру торцевої поверхні виробу формується облой, що збільшує транспортний об’єм і перешко джає те хно логічному зрощуванню брикетів в процесі виробництва. а б в г д е Рис. 3 – Зовні шні й вигляд зноше них робочих органів обладнання для виготовле ння паливних брике тів: а − брикетуваль ний пуансон; б – формуюча втулка; в – суцільний однозахідний шне к (рі вномі рне зношування); г – суцільний однозахідний шне к (і нте нсивне відшарування); д – вставка збі рного шне ка; е – суціль ний однозахідний шне к з впаяними твердосплавними пластинами Для випадку експ луата ції термооброблени х с тале й ресурс роботи пуансона преса складає 6 … 8 тон брике тної продукції. При зас тосуванні за хис ного газо термічного покри ття робочої частини пу- ансона із композиції ПГ12-НВК ресурс роботи досягає 25 … 30 тон бри кетно ї проду кції. Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 23 Формуюча втулка шнекови х пресів для виробництва брике тів (рис. 3, б) виго товляє ться з висо- колеговани х с талей марок Х12М, Р6М5, 12ХС, 9ХС, Х18 та чавунів марок ЧХ22, ЧХ28, ЧХ28Н2 [8]. На- несення електродугови х покриттів на втулки є затрудненим, оскіль ки останн і с хи льн і до утворення тріщ ин, тому покриття нанося ть газопо луменевим методом з попереднім підігр івом дета лі із викори- станням присадкови х матер іалів ти пу сормайт та присадкови х еле ктродів марки ЕП-Т Б-1-6. Одноза хідні шне ки ектс трудерни х гвин тови х пресів конструктивно виконуються суцільними або збірними зі змінною робочою частиною. При цьому суцільні шнеки ви готовляю ть зі с та лей марок 45, 40Х, а змінн і робочі частини в більшості випа дків ви готовляю ться методом ли тва із чавунів марок ЧХ22, ЧХ28, ЧХ28Н2 [8]. В більшос ті випа дків зношен і зовн ішн і повер хн і характеризуються зменшенням габаритни х формуючих розмірів у проміжній та , особливо, у ви хідн ій части ні шне ка з втратою гостро ти формуючих граней пера (рис. 3, в). Реш та повер хонь в більшос ті випадків характеризуються ная вніс тю слідів абра- зивного та окис люва льного зношування. При проведенн і бага торазови х ремонтни х робіт із нанесенн ям зносостій ки х покри ттів можливе відшарування остан ніх (рис. 3, г). У зв’язку із о дноза хідною конс трукц ією шнека в бага тьо х випа дка х спостер ігає ться деформація (викривлення ) ви хідної формуючої частини, що призводить до дроблення пусто тіли х брике тів на окремі фрагменти і, я к нас ідок, втра ти товарної якості ви хідно ї продукц ії. Для випа дку суц ільної конс трукції ви хідну робочу частину, як прави ло, за хищаю ть від зношу- вання шля хом нанесення покриттів: еле ктро дуговим наплавленням електродами Т-590, Т-620, ОЗ Ш-1 або плазмове напилення порошком із швидкорізаль ної ста лі марки 10Р6М 5 [7], що забезпечує ресурс 3-6 тон брике тної продукції; газо термічним напилюван ням композиціями типу ПГ 12-НВК – ресурс складає 4 - 8 тон брике тної продукц ії. В дея ки х конструкц ія х шнеків пресів ки тайського виробництва окремі наплавлен і робочі поверхні дода тково за хи щаютьс я шля хом впаювання твердоспла вни х плас тин , при цьому максимальний міжремонтний ресурс таки х де талей скла дає 10 - 12 тонн брике тної продукц ії (рис. 3, е). Для більш ефективно го за хис ту шви дкозношувани х робочих орган ів брикетува льни х пресів, зокрема шнеків екструдер ів, авторами статті пропонується наносити на робочі поверхні покри ття із композиційного сп лаву на основі зерен ли ти х карбідів во льфраму W2C + WC (реліту), що характеризує ться високою зносостійкіс тю в умовах ін тенсивного абразивного впливу [9]. Крім того карбід во льфраму характеризується високою корозійною с тій кістю , що дозво ляє використовува ти його в корозійно-агресивни х сере довища х [11]. Характерною особливіс тю процесу зношування таки х сп лавів є поетапне зношування окреми х компонентів композиції, при цьому спостерігає ться так званий « тіньовий ефект», при якому більш зносостій кі армуючі частин ки беруть на себе основне наван таження, за хи щаю- чи матрицю спла ву від зношування [10]. Для о тримання та ки х покри ттів доц ільно ви користовува ти присадковий ма теріал  с тріч ковий реліт, який являє собою пруток (стр ічку) п лоского перерізу з оболонкою із низьковуглецево ї ста лі та з порошковим осердям (наповнювачем), що скла дається із суміш і розкис люючи х, ле гуючи х і ф люсоутво- рюючих компонентів, а також частино к карбідів вольфраму WC-W2C (реліту), отримани х ш ля хом подрібнення злитків. Стрічкови й реліт характеризується відмін ними те хнологічними показни ками, що дозволяє о три- мувати напла влени й шар зі с табільним вм істом частинок карбідів вольфраму WC-W2C в сп лаві без пор, непроварів та інши х дефектів нап лавки. Важ ливу роль в процесі зношування відіграє розмір зерен карбідів вольфраму WC-W2C. Згідно дани х, наве дени х в [10], з ростом розмірів зерен реліту до 0,8 … 0,9 мм зношування зменшується, а після досягнення ве личини зерен 1,8 мм величина зношуван ня за лишає ться практично постійним. Ви хо дячи з даної залеж ності, а та кож провівши до даткові дослідже ння вп ли ву розміру зерен карбідів вольфраму на зносостій кіс ть покри ття в умова х тертя в середовищ і абразивної маси згідно методики, описаної в [11], було визначено оп тимальний розмір армуючих включень карб ідів вольфраму, що скла дає 0,5 … 1,1 мм для дани х умов випробувань. Напла вленн я стр ічкового реліту здійснюється аце ти леново-кисневим способом, що дозволяє знизи ти термічний вплив на повер хню, яка п ідля гає напла влен ню, та мінімізувати розчинення час тинок карбідів вольфраму WC-W2C в с та льн ій матриц і. Перед нанесенням стр ічкового реліту повер хню де талі слід нагрівати до появи дзеркала розплавленого ме талу. При ба гатопро хідному наплавленн і проміжна температура поверхн і, що підлягає нап лавленню, не повинна опуска тись нижче 300 оС. З метою запобігання викри шування не рекомендує ться проводи ти бага топрохідне нап лавлення замкнути х контурів. Напла влени й метал обробляється ш ліфуванням, має с хи льн іс ть до утворення мікротріщи н, я кі в цілому не знижують експ луатац ійну с тійкіс ть покри ття. Досвід викорис тання даної те хнології на базі м іжга лузевого науково-виробничого центру «Епс ілон ЛТД» при відновленні та зміцненн і шне ків екс трудерів для брикетування деревини Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 24 підтверджує доцільн іс ть її ви користання. Пер іод с тійкос ті шне ків, нап лавлени х с трічковим релітом зростає до 20 … 40 тон брикетної проду кції, а в окреми х випа дка х може сяга ти 80 тон брике тної продукції. Висновки 1. Розгля нуто робочі параметри обладнання для виго товленн я брикетів та пеле т. Визначено перелік чинн иків, я ким піддаю ться формоутворюючі поверхні обла днання для виго товлення брике тів та пелет п ід час роботи. 2. Запропоновано схему процесу фрикційної взаємодії в парі «пресована тирса – сталь» з вра ху- ванням вище відмічени х чинни ків. Проаналізовано процеси зношування робочих повер хонь обла днання для ви готовлення брикетів та пе лет. 3. Висвітлено перелік ма теріалів з я ки х ви готовляю ться робочі шви дкозношувані органи обла д- нання для ви готовлення бри кетів та пеле т, а також матеріа лів, що ви користовуються для нанесення зносостій ки х покриттів. Запропоновано матеріал та те хнологію його нанесення для б ільш ефективного за хис ту шви дкозношувани х робочих органів обла днання для виго товлен ня брике тів та пе ле т. 4. Отримано результа ти промислового впрова дження запропонованої те хно логії зміцнення фор- моутворюючих повер хонь обладнання для виго товленн я брике тів та пе ле т. Літе ратура 1. Морозова Г.А Экономическая оценка рационального использования вторичны х ресурсов / Г.А. Морозова, Т.В. Трофимова // Вестни к Ниже городского государствен ного универси тета им. Лобачев- ского. – 2012. – № 2. – С. 214-218. 2. Высоцкий С.П. Ис пользование био логически х ресурсов для по лучения энергии / С.П. Высоц- кий, К.В. Айрапетян // Тез. 4-й Меж дународной конференции "Стра тегия качества в промышленнос ти и образовании". – Болгария, Варна, 2010. – С. 88-91. 3. Памфилов Е.А. Изнаши вание де та лей из же лезоуглеродис ты х сп лавов при фрикционном кон- такте с древесиной / Е.А. Памфилов, Я.С. Прозоров // Системы. Мето ды. Те хнологии. – 2012. – №1 (13). – С. 49-53 4. Зотов Г .А. Повы шение с тойкости дереворежущего инс трумента / Г .А. Зотов, Е.А. Памфи- лов. – М.: Экологи я. – 1991. – 304 с. 5. Porankiewic z B. Factors influencing steel tool wear when milling wood / B. Porankiewic z , J. Sandak, C. Tanaka // Wood Science & Technology. – 2005. – № 39(3). – P. 225-234. 6. Pa mfilov E.A. So me issues of tools hydrogen wear / E.A. Pa mfilov, M.N. Pet renko // Do l- govechnost’ trushchikhsya detaley mashin: sb.st. – 1986. – № 1. – P. 148-153. 7. Трошин А. Г. Разви тие процессов и оборудования для произво дс тва топ ливны х брике тов из биомассы / А. Г. Трошин, В.Ф. Моисеев, И.А. Тельнов // Восточно-Европейски й журнал передовы х те х- нологий. – 2010. − № 3(45). – С. 36-40. 8. Гомонай, В. М. Произво дство топ ливны х брике тов. Древесное сырье, оборудование, те хноло- гии, режимы работы : учеб. / В. М . Гомонай. – М. : ГОУ МИО МГУЛ . – 2006. – 68 с. 9. Юзвен ко Ю.А. Абразивный износ композиционны х спла вов / Ю.А. Юзвенко, А.П. Жудра, Е.И. Фрумин // Автоматическая сварка. – 1973. − № 7. – С. 62-63. 10. Белый А.И. Износостойкость и прочность карбидов W C-W2C, полученны х различными спо- собами / А.И. Бе лый // Автоматическая сварка . – 2010. − № 12. – С. 20-23. 11. Бурда М.Й. Методи ка і пристр ій для дослідже ння матеріалів на абразивне зношування / М.Й. Бурда, Д.Л . Луцак, Ю.М. Бурда // Ін теле ктуа льний проду кт вчени х, вина хідни ків і рац іоналіза торів При- карпаття : ка т. персп. вина хо дів, корис. моделей, пром. зразків і рац. пропоз. – Івано-Франківськ: [б. в.]. – 2010. – C. 12-13. Поступи ла в редакц ію 25.03.2015 Зміцнення робочих органів обладнання для виготовлення паливних брикетів та гранул Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 2 25 Lutsak D.L., Py lyp chenko O.V., Burda M .J. Hardening of the working tools of equipment for manufacturing fuel briquettes and pellets. The article d escribes the list of factors exp erien ced by working tools of equip ment for manufacturin g wood br i- quettes and p ellets during exp loitation, scheme of frictional interaction in p air of «p ressed sawdust -steel» and a list of mate- rials and techno lo gies used for h ardfacin g of the workin g tools of the mentioned equ ip ment. The authors offer to app ly acety - lene-o xy gen method of coatin g «relit» on the workin g surfaces for more effective p rotection of qu ick-wear p arts of briquet- ting p resses, includin g screw extruders. Those coatings ar e ch aracterized with high wear resistance against strong abrasiv e ef- fect. Key words: fuel briquettes, p ellets, wear, hardenin g, extruder, screw, gas-flame surfacin g. References 1. Moro zova G.A, T rofimova T.V. Je konomicheskaja ocenka rac ional'nogo ispol'zovanija vtorichnyh resursov. Vestnik Nizhegorodskogo gosudarstvennogo universiteta im. Lobachev-skogo. 2012. № 2. S. 214- 218. 2. Vysockij S.P., Ajrapetjan , K.V. Ispol'zovanie biologicheskih resursov dlja poluchenija jenergii. Tez. 4-j Mezhdunarodnoj konferencii "Strategija kachestva v promyshlennosti i obrazovanii". .– Bolgarija, Varna, 2010. .– S. 88-91. 3. Pa mfilov E.A., Prozorov Ja.S. Iznashivanie detalej iz zhe lezougle rodistyh splavov pri frikc ionnom kon-takte s dreves inoj. Sistemy. Metody. Tehnologii. 2012. №1 (13). S. 49-53 4. Zotov G..A., Pa mfilov E.A. Povyshenie stojkosti derevorezhushhego instrumenta. M.: Jeko logija . 1991. 304 s. 5. Porankie wic z B., Sandak J., Tanaka C. Factors influencing steel tool wear when milling wood. Wood Science & Technology. 2005. № 39(3). P. 225-234. 6. Pa mfilov E.A., Petren ko M.N. So me issues of tools hydrogen wear. Do l-govechnost’ trushchikhsya detaley mashin: sb.st. 1986. № 1. P. 148-153. 7. Troshin A. G., Moiseev V.F. , Tel'nov I.A. Ra zvit ie processov i oborudovanija dlja proizvodstva toplivnyh briketov iz b io massy. Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyh teh-nologij. 2010. № 3(45). S. 36-40. 8. Go monaj, V. M. Pro izvodstvo toplivnyh briketov. Drevesnoe syr'e, oborudovanie, tehnolo-gii, rezh imy raboty: ucheb. M. : GOU M IO M GUL. 2006. 68 s. 9. Ju zvenko Ju.A., ZhudraA.P., Fru min E.I. Abra zivnyj iznos ko mpozicionnyh splavov. Avtomaticheskaja svarka. 1973. № 7. S. 62-63. 10. Bely j A.I. Iznosostojkost' i prochnost' karbidov WC-W2C, poluchennyh razlichnymi spo-sobami. Avtomaticheskaja svarka. 2010. № 12. S. 20-23. 11. Bu rda M.J., LucakD.L., Burda Ju. M. Metodika і pristrіj dlja doslіdzhennja materіalіv na abrazivne znoshuvannja. Іntelektual'nij produkt vchenih, vinahіdnikіv і rac іonalіzatorіv Pri-karpattja: kat. persp. vinahodіv, koris. mode lej, pro m. zra zkіv і rac. p ropoz. Іvano-Frankіvs'k: [b. v.]. 2010. C. 12-13.