Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 25 Коновал В.П. Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна E-m ail: akwa@ukr.net СТІЙКІСТЬ ДО АБРАЗИВ НОГО ЗНОШУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ ДИБОРИДУ ТИТАНУ - ХРОМУ УДК 621.9.048.4 М етодом спікання отр имано композ иційні матер іали системи TiCrB2 – (NiAlCr) з р ізним співвідношенням ту гоплавкої і металевої фаз. Із р озр облених матер іалів отр имано ел ектр оіскр ові покр иття на зр азках із сталі 65Г. До- сліджено стр уктуру отр иманих матер іалів і покр иттів, твер дість та зносо стійкість в у мовах абр азивного зно шу вання. Вивчено вплив співвідношення ту гоплавкої і метал евої фази на зносостійкість матер іалу і покр иття на його основі. Встановлено, що компактні матер іали мають в 1,5 - 3 р ази вищу зносо стійкість у пор івняння з ел ектр оіскр овими по- кр иттями на їх основі. Показано, що р озр облені матер іали і покр иття на їх основі з вмісто м до 50 % металевої фази можу ть у спішно експлу ату ватись в у мовах абр азивного зношу вання пр и навантаження х до 2 М Па. Клю чові слова: абразивний знос, диборид ти тану-хрому, композицій ні матеріа ли, кермети, е лектро- іскрові покри ття. Вступ Застосування тугоп лавки х сполу к та композиційни х матеріа лів на їх основі є найбільш ефектив- ним при експ луатац ії в умова х тер тя-ковзання без масти ла при високи х шви дкос тя х і наван тажен ня х, при абразивному спрацюванні, тобто в умовах де мета леві сплави не працюють. Найбільш розповсюдженими матеріалами даного класу є тверді сп лави сис тем WC–Co, WC–T iC–Co, TiC–Ni–Mo, Cr3C2–Ni, T iCN–Ni. Матеріали на основі карбіду вольфраму (WC) характеризую ться високою міцніс тю і зносостій кіс тю, але мають велику щ ільніс ть (ρ ≈ 15 г/см2), що робить їх доста тньо дорогими. Матер іали на основі тугопла в- ки х сполук ти тану і хрому мають кращу жаростійкіс ть, твердіс ть, неве лику щ ільн іс ть (ρ ≈ 4 – 7 г/см2), але поступаю ться по м іцності. Це пов’язано як з нижчими значеннями міцності ви хідни х сполу к T iC, Cr3 C2, TiB2 у порівнянні з WC, так і неоптимальн им вибором складу металево ї зв’я зки . Для отримання кермета з високими міцн істн ими влас тивос тями необхідно щоб металева зв’язка змочувала тугоп лавку сполуку з у творенням близь ки х до нульови х кон тактни х кутів і при цьому акти вно не взаємодія ла з нею. Перспективними в цьому відношенн і є композицій ні матеріа ли на основі дибориду тита ну-хрому (TiCrB2). Чистий T iCrB2 предс тавляє собою твердий розчин хрому в дибори ді ти тану. Ма теріа л о трим у- ють сумісним відновлен ням оксидів Cr2O3 і TiO2 карбідом бору в середовищі во дню при температура х 1800–1900оС. У порівня нні з TiB2 і CrB2 він має вищу твердість , зносо- та жаростійкіс ть. Відомі композиційн і ма теріали на основі T iCrB2 в я ки х у якос ті метале ви х зв'язок викорис тову- вали спла ви на основі нікелю (Ni–Mo, Ni– Cr, NiAlCr), міді (Сu–Ni), заліза (Fe–Cr) [1 - 3]. Ці матеріа ли характеризую ться доси ть високим рівнем триботе хн ічни х властивостей в умова х тертя-ковзання без мас- ти ла, а та кож хорошими міцн іс тними влас тивостями. Економічно обґрунтованим і доста тньо ефекти вним є ви користання композиц ійни х матер іалів на основі TiCrB2 для напиле ння покриттів [4 - 6]. Для експ луатац ії в умовах абразивного зношування по- криття повинно мати високу твердість кон тактуючої повер хні та міцніс ть як самого покри ття , так і міц- ніс ть зчеп лення з основою [7]. В цьому відношенн і значний ін терес предс тавляю ть е лектроіскрові по- криття. При е лектроіс кровому легуванні на границ і конта кту відбуває ться у творення мікрованни , в якій перемішується матеріал основи і покри ття, тим самим формується проміжний шар. При пода льшому ле- гуванні із збільшенн ям товщини покриття кіль кість ме талево ї фази зменшується , а в повер хне вому шарі концентрується найбільша кількіс ть тугопла вкої фази [6]. Пос тановка проблем и Серед композиційн и х матеріа лів на основі дибориду ти тану-хрому одними з найб іль ш перспек- тивн и х є матеріа ли сис теми TiCrB2–(NiA lCr). Вони дуже добре зарекомендували себе при роботі в ум о- ва х тертя ковзання без масти ла, як в компактному виді, так і у виді е лектроіскрови х покриттів. Зносо- стійкіс ть розроблени х компактни х матеріа лів наб лижає ться до тверди х спла вів ВК, а покри ття на їх ос- нові мають вищу зносостійкіс ть, н іж покри ття із с тан дартн и х тверди х сп лавів. Вра ховуючи це, дан і м а- теріа ли і по криття є та кож перспективними для роботи в умова х абразивно го зношування . Метою дано ї роботи бу ло дос ліди ти зносостійкіс ть в умова х абразивного зношування компози- ційни х матер іалів та е лектроіс крови х покриттів на основі дибориду ти тану-хрому в за лежнос ті від спів- відношення ту гоплавкої і ме талево ї с кла дової. Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 26 Методика і м ате рі али д осліджень Композиційн і матеріа ли та еле ктроди для електроіскрового легуван ня отримували шля хом пре- сування із порошкової ши хти зразків необ хідни х форми і розмірів з послідуючим їх сп іканням у вакуумі. Електроіскрові покри ття наносили на зразки із ста лі 65Г. Реж имні параметри процесу легування зна ходились в межа х: трива лість імпульсу tім п = 20 - 170 мкс, енергія імпульсу Eім п = 0,045 - 0,61 Дж, трива ліс ть нап иленн я τ = 2 - 3 хв/см2. Для кожного матеріа лу режими були вибран і індивідуа льно з м е- тою отримання покри ттів з оп тимальними характерис ти ками (максимальна товщина і суц ільн іс ть, мін і- мальна шорсткіс ть). Для дос ліджен ня с труктури викорис товували метод оптично ї мікроскопії. Твер- діс ть вимірюва ли мето дом Віккерса при наван тажен ні 10 Н. Випробування на стій кість до абразивного зношування проводили на машині тер тя, яка ви корис- товується для порівня льної оцін ки зносостійкос ті матеріалів і покриттів при тер ті в присутності вільного абразиву. Даний метод визначення зносостійкос ті співпа дає з польсь ким ста ндар том [8] і бли зький до американського методу по стан дарту АСТМ С 6585. Су тн іс ть методу полягає в тому, що випробовува- ний зразок розміром 30 × 30 мм притискає ться резиновим роли ком діаметром 50 мм, при обертанн і якого в зону контакту подається вільний абразив із бункера. Зусилля притис кання регулюва лось наванта жен- ням, шви дкіс ть подачі абразивни х час ток – доза тором. Випробування прово дили при шви дкос ті ковзання 0,2 м/с і наванта ження х Р = 0,5 - 2 М Па. В якості абразиву ви користовували кварцовий п ісок (SiO2) зер- нистістю 120 - 160 мкм. Знос вимірювали ваговим методом з точністю 0,0001 г. Перед зважуванням зраз- ки обезжирювали і просушували. Результати д осліджень і обговорення результатів Серед матер іалів на основі дибориду титану -хрому перспективн ими для еле ктроіскрового ле гу- вання є матеріали системи TiCrB2–(NiA lCr), які характеризуються високою зносостійкіс тю в умовах тер- тя-ковзання без мастила [5, 6]. Д ля випробовувань методом спікання були отримані композиційн і матері- али сис теми TiCrB2–(NiA lCr) з різним співвідношен ням тугоп лавко ї і мета левої фаз, а також зразки із стан дартного твер дого спла ву ВК6. Із о тримани х матер іалів були нанесен і е лектроіскрові покри ття на зразки із с та лі 65Г. Для отримани х матеріа лів і покри ттів було визначено щ ільніс ть та твердіс ть (таб л. 1). Таблиця 1 Склад та влас тивості дос ліджуваних м ате рі алів і покриттів із них Скла д матер іалу, (% об.) Твердість HV10, Г Па Назва матеріалу TiCrB2 NiA lCr Відносна щільн іс ть компактного матеріалу, % матеріалу покриття Товщина покриття, мкм ТВ25 75 25 97 22,5 16,8 230 ТВ50 50 50 98 15,1 12,4 350 ТВ75 75 25 98 11,3 9,8 380 ВК6 WC – 6 мас. % Co 96 14,5 11,6 170 Отримані матеріа ли маю ть ге терофазну мікроструктуру з рівномірним розподілом фаз (рис. 1, а). Зерна TiCrB2 утворюю ть конгломерати розміром 7 - 15 мкм, мікротвердіс ть яки х с танови ть 28 - 33 ГПа , а скла д близь кий до ви хідного [1]. Навколо зерен тугоп лавко ї фази зна хо ди ться металевий сплав, мікро- твер діс ть я кого станови ть 4 - 6 ГПа . На рис. 1 предс тавлено мікроструктуру матеріалу Т В25, але для ма- теріа лів Т В50 і Т В75 вона аналогічна. Хоча із збільшен ням кількос ті метале вої фази розміри зерен TiCrB2 менший і відсутні їх конгломерати. Покриття мають др ібнодисперсну структуру майже без пор і тріщи н з якісним адгезійним конта к- том із матеріалом основи (рис. 1, б). Для порівня ння та кож були отримані покриття із стан дартно го твер- дого сп лаву ВК6. В залежнос ті від напи люваного матеріа лу і основи покри ття мають різн і товщини і значення твердості [5, 6]. Із збільшенн ям металево ї фази в матер іалі легуючого еле ктро да твердіс ть по- криття зни жується, а товщина збільшується (табл. 1). Шорс ткіс ть покриттів ненабага то збільшується із збільшенням кількості мета лево ї фази, а ле оскільки вс і зразки перед випробуванням шліфувались на на- ждачному папері Р120–Р2500 (SiC), тому кіль кісно показни ки шорсткості необроблених покри ттів не ви- значались. Суцільн іс ть покри ттів с танови ть б іль ше 80 %. Абразивне спрацювання дета лей машин та ме хан ізмів можливе внас лідок кон такту з абразивом (лапи культи ва торів, лемеші п лугів, повер хн і транспортерів) або в резу льта ті по траплян ня абразивни х часток в зону контакту спряжени х де талей (направляюч і, з’є днувачі, вали і втулки сільсь когосподарсько- го обладнан ня), що є значно жорсткішими умовами роботи. Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 27 а б Рис. 1 – Мі кроструктури композиці йного матері алу ТВ25 (а) та еле ктроі скрового покриття на його основі (б) В таки х умовах ва жли ве значення мають наван таження на конта ктуюч і повер хн і та ш ви дкість їх переміщення. Ви користовувана в дан ій роботі с хема випробувань передбачає прикладен ня наван таження на повер хню зразка, а в зону кон такту по дається абразив. Шви дкіс ть обертання ролика вс тановлюємо 0,2 м/с, оскіль ки при такій швидкості забезпечується рівномірна і постійна подача абразиву в зону тертя. При збільшенн і шви дкос ті обертан ня інтенс ивн ість зношування пра ктично не зм інюється . Також б іль- шіс ть дета лей працюючи х в по дібни х умова х мають невисокі шви дкос ті переміщення (до 1 м/с). Значно біль ший впли в на зносостійкіс ть має пи томий тиск в зоні тер тя. При малому тиску зношування може вза- галі не відбуватись або бути мізерно малим, а при занадто вели кому буде відбуватись ка тас трофічно швидке спрацювання. В та ки х умова х оціни ти по тенціа л матеріа лів і покри ттів та порівня ти їх між со- бою неможливо. Тому нам важливо визначи ти діапазон на ванта жень, в я ки х ви користання розроблени х матеріалів і покриттів є найбільш ефективним. При навантаже нні 0,5 МПа компактн і матеріа ли ВК6 і Т В25, а також покри ття із ни х маю ть практично о днакові значення зносу (рис. 2). Із збільшенням наван таження ін тенси вн ість зношуванн я зро- стає, а ле для компактни х ма теріа лів значно повільн іше, н іж для покриттів. Д ля ма теріа лів із збільшенн ям навантажен ня до 1 МПа ін тенсивн іс ть зношування практично не змінює ться, то ді я к для покриттів зрос- тає майже в 2 рази. В цілому, навантаже ння х до 1 - 1,5 МПа для покри ттів і 2 МПа для компактни х ма те- ріалів є допустимими. 0.5 1.0 1.5 2.0 0 2 4 6 8 10 1 4 3 V=0,2 м/с, L=500 м Р, МПа І 10 -4 , с м 3 2 Компактний матеріал: 1 - ВК6 2 - ТВ25 Покриття на сталі 65Г: 3 - ТВ25 4 - ВК6 Рис. 2 – Залежні сть і нте нсивності зносу композиці йних мате ріалі в і покритті в і з них від навантаже ння Пода льш і дос лідженн я вп ливу дис танц ії тер тя (трива лості експ луатац ії) на інтенси вн ість зношу- вання будемо проводити при Р = 1 М Па. В резуль та ті проведени х випробувань було встановлено, що із збільшенням кількос ті мета левої зв’язки в матер іалі його с тій кість до абразивного зношування знижує ть- ся. При вміс ті в матеріа лі ≥ 50 % твер дої фази (TiCrB2) матеріа л збер ігає доста тньо високий рівень зносо- Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 28 стійкості. При пере хо ді від кермету до метало керамічного (дисперсно зміцнено го) матеріа лу відбуває ть- ся значне зни ження зносостійкості, як компактни х матеріа лів, так і по криттів із ни х (рис . 3). Не дивлячись на те, що найвищу твердіс ть має матеріал Т В25, по зносостійкості він все ж посту- пається твер дому сплаву ВК6 (рис. 3). Це пов’язано з б іль ш висо кими міцн іс тними властивостями сп лаву ВК6 та особливос тями механ ізму зношування в зас тосовани х умова х ви пробувань. Абразивне спрацю- вання матер іалу можна розгля дати як дію тверди х час ток на повер хню кон тактуючої де талі (процес тер тя твер ди х час ток по повер хні де та лі). В дея ки х випа дка х, час тин ки можуть ковзатись по повер хн і конта к- ту, ви кликаючи їх п ластичну деформацію або проникати в об’єм матеріалу переміщуючись разом з ним, зминаючи і руйнуючи макрооб’єми матеріалу. Ін тенси вніс ть абразивно го руйнування залежи ть від твер- дості, розмірів і форми абразивни х часток. Ме хан ізм спрацювання матеріа лу залежи ть від співвідношен- ня твердос ті абразиву до твердості випробовуваного матеріалу (Hab/Hm) [9]. Вра ховуючи, що твердість абразивн и х часто к близь ка до твердос ті ви пробовувани х матеріалів, то ймовірне одночасне протіканн я обох ме хан ізмів зношування. Домінуванн я ж того, чи іншого ме ханіз- му визначається ме ханічними влас тивос тями матеріа лу, тому в дани х умова х бажано дося гти оптима ль- ного поєднання твердос ті і міцнос ті матеріа лу. Матер іали з високими значенням твердості є досить кри- хкими, що може приводити до у творення тріщи н, та кри хкого руйнування повер хневи х шарів, особливо при наявності у дарни х наван тажень . При низьки х значення х твердос ті матеріа л буде ін тенси вно дефор- муватись і виноси тись абразивн ими частками. Зі збільшенням дис танц ії тер тя ін тенсивн іс ть зношування вс іх розроблени х композиційни х м а- теріа лів залишає ться постійно, про що свідчи ть ліній ний характер графіків кінетики зносу (рис. 3). Тобто механ ізм зносу на дис танц ії тертя 0 - 1000 м (t = 0 - 83 хв) не змінює ться. 0 250 500 750 1000 0 2 4 6 8 10 1 4 3 L, м І 10 -4 , с м 3 2 0 250 500 750 10000 4 8 12 16 20 5 1 4 3 L, м І 10 -4 , с м 3 2 а б Рис. 3 – Кі не тика абразивного зносу композиці йних мате ріалі в (а) та покритті в і з них (б) при навантаже нні Р = 1 МПа і швидкості те ртя V = 0,2 м/с: 1 – ВК-6; 2 – ТВ25; 3 – ТВ50; 4 – ТВ75; 5 – сталь 65Г Зносостійкіс ть компактни х матер іалів ви яви лась в 1,5 - 3 рази вищою у порівняння з е лектроіск- ровими покриттями із ни х (рис. 3, б). Це пов’яза но з тим, що при е лектроіс кровому легуванні доси ть скла дно відтворити с труктуру і влас тивості ви хідного матеріа лу. Покри ття мають нижч і значення твер- дості (табл. 1) та щільнос ті, н іж ви хідн ий матеріа л отриманий методами порошкової мета лургії, тому ві- дповідно й мають нижчу зносостійкіс ть. Причому така закономірніс ть характерна для більшос ті м атер іа- лів і по криттів із ни х. У порівнян ня із зразком загартовано ї ста лі 65 Г без покриття , що широко застосо- вується для виго товлення землеобробного обладнання , зразки з покриттями мають суттєву перевагу, під- твер джуючи ефекти вніс ть їх використанн я. Порівнюючи по криття м іж собою, слід відміти ти, що най- кращу зносостійкіс ть мають покриття із матеріа лу Т В25, по тім ВК6, Т В50 і Т В75, тоді я к при випробо- вуванні компактни х матеріа лів найвищу зносостійкіс ть мав твер дий сп лав ВК6. Це означає, що із розро- блени х матеріа лів можна отримувати е лектроіс крові покри ття із кращими якісними характеристи ки (м і- цніс ть, суц іль ніс ть, твердіс ть, товщи на), ніж із спла ву ВК6. Тому при виборі матеріалу для нанесення зносостій ки х покриттів р івень його ме хан ічни х і триботе хнічни х властивостей не є ви значальним. Д ля Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 29 отримання якісн и х по криттів с лід також вра ховува ти ерозійну с тій кість матеріа лу, еле ктропровідн іс ть, коефіцієн ти термічного розширення, характер взаємодії з матеріа лом основи, тощо. Кінетичні криві зносу покриттів (рис. 3, б), на відм іну від компактно го матеріалу (рис. 3, а), по- ступово приймають параболічний ви д. Тобто , із збільше нням дис танц ії тертя, ін тенси вніс ть зношування повільно збільшує ться. Хоча та ке зб іль шення не носить кри тичного характеру, а відбувається внаслідок накопичення мікроцарапин та ін ши х пошкоджень і може бути пов’язане з меншою міцніс тю покри ття ніж компактного матеріа лу. Але в цілому, отримані значення зносостій кості показали, що в дани х умова х експлуа тації, як компактні матеріа ли, та к і по криття із ни х можуть усп ішно використовува тись. Висновки Проведен і дослідження пока зали , що розроблені композиційні матеріа ли сис теми TiCrB2– (NiAlCr) та еле ктроіс крові покри ття на їх основі характеризую ться порівня но високим рівнем зносостій- кості в умовах абразивного зношування. Із збільшенням кіль кості метале вої зв’язки в матеріа лі його зно- состій кіс ть не ліній но знижує ться. При вміс ті до 50 % мета левої зв’язки я к матер іал, так і покри ття збері- гають порівняно висо ку зносостійкіс ть. Компактні ма теріали мають кращу зносостій кість в порівнянн і з покриттями, що пов’язано з кращими їх твер діс тю, міцн іс тю та щільн іс тю. Але все ж покриття доси ть ефективно за хищаю ть ста ль, зб ільшуючи її зносостійкість в 2–5 разів. При використан ні матеріа лу для нанесення покри ття поряд з його влас тивос тями в компактному вигля ді важ ливим є можливіс ть форм у- вання покри ття з високим р івнем міцн іс тни х влас тивостей . Розроблені композиційн і матеріа ли і покри ття на їх основі є перспективн ими для за хис ту дета - лей, працюючи х в абразивному середовищі при наван таженн я х до 2 М Па. Літе ратура 1. Konoval V.P. Structure and properties of titanium-ch ro miu m d iboride co mposites / V.P. Konoval, V.Zh. She met, B. Grushko, et. al. // Powder Metallurgy and Metal Cera mics. – 2012. – Vol.51. –No.7–8. – P.429–436. 2. Козина Г.К. Наполни тель композиционного наплавочного износостойко го материала на осно- ве диборида ти тана -хрома / Г.К. Козина, И.Г. При хно, И.Я. Дзы кович, С.А. Артемюк // Сверхтвердые ма- териалы.– 1996. – №3.– С. 14-21. 3. Evtushok T.M. Tribo logical properties of composite materia ls based on refractory titanium com- pounds / T.M. Evtushok, O.N. Grigor’ev, A.D. Kostenko, et al. // Powder Metallurgy and Metal Cera mics. – 2005. – Vol.44. – No.7–8. – P.353–357. 4. Konoval V.P. Formation of electric-spark coatings from co mposite materia ls based on titanium- chromiu m carbide and diboride / V.P. Konoval, O.P. Umanskii, A.D. Panasyuk, et al. // Journal of Superhard Materials. – 2009. – Vol.31. – No.4. – P.274–280. 5. Konoval V.P. Effect of the chemica l co mposition of e lectrode materia ls and deposition parameters on the properties of electrospark-deposited coatings. I. Mass transfer rate and coating composition / V.P. Konoval, O.P. Umanskii, A.D. Panasyuk, O.F. Lukyanchuk // Powder Metallurgy and Metal Ce ra mics. – 2014. – Vo l.53. – No.1– 2. – P.31– 39. 6. Konoval V.P. Effect of the chemica l co mposition of e lectrode materia ls and deposition parameters on the properties of electrospark-deposited coatings. II. Coating hardness and wear resistance / V.P. Konoval, O.P. Umanskii, O.D. Kostenko, I.S. Martsenyuk // Powder Metallurgy and Metal Cera mics. – 2014. – Vol.53. – No.3– 4. – P.210–218. 7. Lin min Wu. Abrasive Resistant Coatings – A Review / Lin min Wu, Xingye Guo, Jing Zhang // Lu- bricants . – 2014. – Vol.2. – Р.66–89. 8. Кащее в В.Н. Абразивное разрушение твёр ды х те л. Наука , 1970. – 246 с. 9. Khruschov M. M. Princip les of abrasive wear. // Wear. – 1974. – Vo l.28. – P.69–88. Поступи ла в редакц ію 15.01.2015 Стійкість до абразивного зношування композиційних матеріалів та покриттів на основі дибориду титану - хрому Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 1 30 Konoval V. P. Abrasive wear-resistance of composite materials and coatings on titanium-chromium diboride based. Comp osites of TiCrB2–(NiAlCr) systems with different ratio of refractory and metal p hase have been p roduced by sintering. The coatin gs on the base of TiCrB2–(NiAlCr) comp osites were electrosp ark method dep osited on 65G steel. The structure, mechanical and tribotechnical p rop erties of the comp osites and coatings have been studied. The obtained comp os- ites have heterop hase fine structure with uniform p hase distribution, high hardness (HV11–23 GPa) and wear-resistance un- der abrasive wear conditions. It was determined that wear-resistance of coatings is 30 to 60 % lower than of the initial com- p act material. It is due to that the coatings have been lower hardness (HV9–17 GPa). This results from the formation of ul- trafine coatin g microstructure and p artial mixin g of the coatin g and substrate materials. The wear resistance of the co mp osites and coatin gs imp roves with a high er amount of the refr actory p hase in their co mp osition. In gen eral, the wear rates ar e quite low and testify that comp osite materials and electrosp ark-dep osited coatings which consist over 50 % of refr actory p hase are suitable for the op erating under abrasiv e wear cond itions at loads up to 2 M Pa. Key words: abr asive wear, titanium- chromiu m diborid e, comp osite materials, cermets, electrosp ark-dep osited coatings. References 1. V.P. Konoval, V.Zh. She met, B. Grushko, et. al. Structure and properties of titanium-chro miu m diboride co mposites, Powder Metallu rgy and Metal Cera mics, 2012, Vo l.51, No.7– 8, рр.429–436. 2. G.K. Kozina, I.G. Prikhno, I.Ya . Dzykovich, S.A. Artemyuk. Napolnitel’ ko mpozitsionnogo napla- vochnogo iznosostoyikogo materia la na osnove diborida titana-khroma, Sverkhtverdye materialy, 1996, No. 3, рр. 14–21. 3. T.M. Evtushok, O.N. Grigor’ev, A.D. Kostenko, et al. Tribologica l properties of composite materia ls based on refractory titanium co mpounds , Powder Metallurgy and Metal Cera mics, 2005, Vo l.44, No.7–8, – рр.353–357. 4. V.P. Konoval, O.P. Umanskii, A.D. Panasyuk, et al. Formation of electric-spark coatings from co m- posite materials based on titanium-chro miu m carb ide and diboride, Journal of Superhard Materials, 2009, Vo l.31, No.4, рр.274– 280. 5. V.P. Konoval, O.P. Umanskii, A.D. Panasyuk, O.F. Lu kyanchuk. Effect of the chemical co mposition of electrode materia ls and deposition parameters on the properties of electrospark-deposited coatings. I. Mass transfer rate and coating composition, Powder Metallurgy and Metal Cera mics, 2014, Vol.53, No.1–2, P.31– 39. 6. V.P. Konoval, O.P. Umans kii, O.D. Kostenko, I.S. Martsenyuk. Effect of the chemical co mposition of electrode materia ls and deposition parameters on the properties of electrospark-deposited coatings. II. Coating hardness and wear resistance, Powder Metallurgy and Metal Cera mics, 2014, Vol.53, No.3–4, рр.210–218. 7. Lin min Wu, Xingye Guo, Jing Zhang. Abrasive Resistant Coatings – A Review, Lubricants , 2014, Vo l.2, рр.66–89. 8. Kaschev V.N. Abrazivnoe ra zrushenie tverdykh tel. Nauka, 1970. 246 р. 9. Khruschov M.M. Principles of abrasive wea r, Wear, 1974, Vo l.28, рр.69–88.