Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 6 Тісов О.В. Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна E-mail: tribosenator@gmail.com НОВІ ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ ТРИБОСТРУКТУР НА ПОВЕРХНІ ТЕРТЯ СПЕЧЕНИХ СПЛАВІВ СИСТЕМИ Со-ТіС УДК 621.891 У роботі розглянуто нові особливості перебігу трибологічних процесів на поверхні тертя сплаву системи Со-ТіС в умовах високотемпературного фретингу. Встановлено послідовність утворення вторинної трибоструктури, будова якої відповідає правилу додатнього градієнта механічних властивостай. Визначено причини зростання зно- шування матеріалу за температури понад 950 оС. Ключові слова: високотемпературний фретинг, тертя та зношування, композиційний сплав, кобальт, карбід титану Вступ Сучасна авіаційна промисловість є одним з найбільших споживачем новітніх технологій і мате- ріалів. Розвиток цієї галузі суттєво стримується недостатньо швидким розвитком матеріалознавства. Як- що у сфері конструкційних матеріалів, що експлуатуються в атмосферних умовах, справжню революцію створили так звані «чорні» композити на основі вуглецевих нанотрубок, то для високих температур си- туація змінилася значно менше. Звичайно, покращуються властивості матеріалів, з яких виготовляють деталі гарячої частини газового тракту газотурбінних двигунів (ГТД), розробляються нові захисні пок- риття, термобар’єрні шари тощо, однак їх як і раніше виготовляють зі сплавів на основі металів групи за- ліза – власне заліза, кобальту і нікелю [1]. Вдалося досягти високих показників жаростійкості, жароміц- ності, спротиву високотемпературній повзучості за рахунок новітніх систем захисту основного матеріалу покриттями, технологій орієнтованого монокристалевого лиття. Сучасні суперсплави працюють за тем- ператур, що досягають 90 % їхньої температури плавлення. Однак, як і раніше, гостро стоїть питання їх трибологічного захисту. Більшість цих матеріалів у однойменних парах тертя мають невисокі показники зносостійкості. Саме тому розроблено велику кількість технологій їх поверхневого зміцнення, що забез- печили значне підвищення ресурсу деталей гарячої частини ГТД. Особлива увага завжди приділялася робочим лопаткам турбіни ГТД – бандажному з’єднанню, так як зношування саме контактних поверхонь бандажних полиць є найчастішою причиною виходу ло- патки з ладу. Зважаючи на можливість комбінувати різнорідні матеріали, високих результатів удалося досягти використавши метод напаювання на контактну поверхню високотемпературним припоєм плас- тинки, що виготовляється із зносостійкого матеріалу [2 - 3]. Застосування евтектичних сплавів ХТН-61 і ХТН-62 на основі кобальту для виготовлення зносостійких накладок забезпечує ресурс лопаток до 12 тис. годин [4]. Подальшим розвитком даної технології була розробка порошкових сплав системи Со- ТіС, у тому числі [5 - 6], у яких вдалося підвищити вміст зміцнювальної фази – карбіду титану – до 50 % за об’ємом, що є оптимальним з точки зору рівня внутрішніх напружень значенням [7]. Дослідження зносостійкості. Трибологічними дослідженнями в умовах високотемпературного фретингу було встанов- лено його високу зносостійкість, що пояснюється армуванням матеріалу порошками ТіС різної дисперс- ності і стійким в умовах високотемпературного фретингу оксидним шаром, термодинамічні закономір- ності формування якого встановлено в роботі [8]. Результати попередніх досліджень однозначно вказу- ють, що найкращими властивостями володіє сплав, із вмістом карбідного наповнювача ТіС близько 50 % об. Велика кількість отриманих даних, тим не менше, не дозволяє отримати цілісну картину процесу контактної взаємодії і формування трибоструктур на поверхнях тертя цих матеріалів. Завданням даного дослідження було встановлення послідовності процесів механічної та хіміч- ної взаємодії на поверхні тертя композиційного порошкового сплаву системи Со-ТіС в умовах високоте- мпературного фретингу. Матеріали і методика дослідження Для дослідження було обрано розроблений спільно з Інститутом металофізики НАНУ сплав на основі кобальту, який легований алюмінієм і залізом. Їх уміст в сплаві по 2 - 2,5 % мас, вміст хрому – 15 - 16 %мас. У якості зміцнювальної фази використано карбід титану у кількості 36 % мас./50 % об. Ди- сперсність порошків – 1 - 10 мкм. Також, для збільшення опору високотемпературній повзучості матриця додатково зміцнена порошками ТіС субмікронного розміру. Порошкові складники подрібнювались і пе- ремішувалися у планетарному млині. Сплав виготовлено з використанням методу ізостатичного гарячого Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 7 пресування у вакуумі за температури 1300 оС, тиску 5 МПА; час витримування під навантаженням – 15 хв [5]. Мікроструктура сплаву показана на рис. 1. Трибологічні випробування виконували на стандартній машині тертя МФК-1, що додатково об- ладнана кільцевою електричною піччю, яка дозволяє отримати в зоні розміщення зразків температуру 1150 оС. З цією метою використано зразки видовженої конструкції із напаяними на їх торці зразками із досліджуваного матеріалу (циліндром і втулкою, зразки). Для припаювання використано припій ВПр-24 [4], який використовується для напаювання пластин із промислових сплавів ХТН-61 і ХТН-62 на контактні поверхні бандажних полиць робочих лопаток турбіни ГТД. Температура контролюється у руч- ному режимі за допомогою термопари і мілівольтметра. З метою утримання температури в печі її торці закриваються азбестовими накладками. Вузол тертя установки із піччю показано на рис. 2. Рис. 1 – Мікроструктура порошкового композиційного сплаву системи Со-ТіС із умістом карбідної фази 50% об. Рис. 2 – Схема вузла тертя установки МФК-1, що додатково обладнаний електричною піччю: 1 – тримачі зразків; 2, 3 – рухомий і нерухомий зразок відповідно; 4 – камера електропечі; 5 – мілівольтметр; 6 – термопара П-Пр10 Питоме навантаження в контакті зразків – 30 МПа, амплітуда циклічних переміщень при фрети- нгу – 120 мкм, частота переміщень – 30 Гц. Температура, за якої проводилось дослідження – 450 - 1050 оС із кроком у 200 оС. Час випробувань – 46,5 год, що відповідає 5 × 106 циклів вібропереміщень. Для мікроаналізу матеріалу під доріжкою тертя і визначення хімічного складу трибоструктур ви- користовувався растровий електронний мікроскоп-мікроаналізатор РЕМ-106И та світловий мікроскоп МІМ-7. Дослідження мікроструктури матеріалу після випробувань виконували на поперечних шліфах, що готувалися за стандартною методикою. Також проводився аналіз топографії поверхні тертя. Схема дослідження зразків показана на рис. 3. Зношування вимірювали лінійним методом. а б Рис. 3 – Зразок матеріалу після трибологічних випробувань: а – вигляд зверху; б – поперечний переріз; 1 – торцева поверхня, на якій розміщена кільцева доріжка тертя; 2, 3 – доріжка тертя; 4 – зона під доріжкою тертя, яка досліджувалася на предмет пластичного деформування Результати досліджень та їх обговорення Випробування в умовах високотемпературного фретингу підтвердили високу зносостійкість ком- позиційного порошкового сплаву на основі кобальту. Так, після випробувань за температури 1050 оС се- реднє лінійне зношування не перевищило 150 мкм. Сплав рівномірно зношується в широкому діапазоні температур, і тільки за найвищих її значень спостерігається значна інтенсифікація зношування, яка, од- Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 8 нак, є невеликою, якщо порівнювати її з отриманими рядом авторів раніше [4, 9] показниками зносостій- кості широкої номенклатури матеріалів, що використовуються для нанесення на контактні поверхні бан- дажних полиць лопаток турбін ГТД різним способами. Попередні дослідження композиційного сплаву системи Со-ТіС в умовах високотемпературного фретингу наголошують про можливість появи пластичного деформування [10, 11], з чим попередньо і пов’язувався стрибок зношування за температури понад 950 оС, тому саме для цих зразків і виконували аналіз матеріалу під поверхнею тертя. 28 142 14 6 11 0 40 80 120 160 150 250 350 450 550 650 750 850 950 1050 1150 Те мпе ратура, С Л ін ій н и й з н о с, м км Рис. 4 – Середній лінійний знос дослідженого сплаву в широкому діапазоні температур За низьких температур, що нижчі за температуру початку окиснення компонентів сплаву (мат- риці і наповнювача), а також у початковий період тертя оксидний шар утворюється на поверхні, що за- ймає близько 0,2 - 0,3 (рис. 5, а) від площі зразка, що приблизно дорівнює площі фактичного контакту [12]. Тут можна стверджувати, що окисна структура виникає внаслідок трибоактивації поверхні тертя. Спечені порошкові сплави на основі карбідів тугоплавких сполук за кімнатних і підвищених те- мператур можуть працювати практично без окиснення поверхні тертя, і мають в таких умовах високу зносостійкість. Час припрацювання може перевищувати 200 год, а час роботи до появи критичного рівня зношування – до 50 - 60 тис. годин [13]. Власне, це і підтверджується значеннями середнього лінійного зносу за температури 250 оС. За температури 450 оС укривання поверхні оксидами значно зростає, і досягає значень 85 - 90 % (рис. 5, б). Можна стверджувати, що за таких умов поверхня тертя повністю покривається оксидним ша- ром. Деяке зростання зносу порівняно із попереднім значенням пояснюється інтенсифікацією окиснення матеріалу. а б Рис. 5 – Поверхня тертя сплаву: а – за температури 250 оС, ×200; б – за температу ри 450 оС, ×200 За температур 650 і 850 оС на поверхні тертя спостерігається зміна характеру рельєфу доріжки тертя (рис. 6). На поверхні помітні риски, що спрямовані у напрямку тертя; частинки зносу, а також міс- ця, де ці частинки нагромаджуються, особливо добре це видно на рис. 6, а. Слід також відмітити наяв- ність різнозабарвлених ділянок на поверхні, що може свідчити про їх різний хімічний склад. Поверхня тертя на обох мікрофотографіях мало пошкоджена, відсутні місця випадання карбідів з матричного мате- Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 9 ріалу, продавлювання поверхні, відшарування захисного оксидного шару. Продукти зношування мають невеликий розмір і виділяються у вигляді дрібних порошків. Згідно з рис. 4, середнє лінійне зношування сплаву у цьому діапазоні температур залишається невеликим, що свідчить про стабільність процесу тертя, відсутність катастрофічного руйнування поверх- ні досліджуваного матеріалу. а б Рис. 6 – Топографія поверхні тертя сплаву: а – 650 оС, ×200; б – 850 оС, ×1200 Зростання температури до максимального в межах дослідження значення1050 оС призводить до суттєвого зростання лінійного зносу матеріалу. На рис. 7, а добре помітно, що зберігається умовний по- діл поверхні тертя на світлі і темні ділянки. В центрі знімка і внизу справа добре помітні великі частин- ки, з розмірами близько 50 мкм. Такі частинки не є характерними для продуктів зношування сплаву за нижчих температур, і разом із високим значенням лінійного зносу можуть свідчити про руйнування за- хисного поверхневого шару оксидів. На рис. 7, б видно, що продукти зношування, що переважно нагромаджуються на поверхні, ма- ють у своїй більшості розмір близько 1 мкм. а б Рис. 7 – Топографія поверхні тертя дослідженого сплаву за температури 1050оС: а – доріжка тертя, загальний вигляд, ×60; б – дрібнодисперсні продукти зношування, ×2000 Результати рентгеноспектрального аналізу світлих і темних ділянок подано на рис. (рис. 8). Вони підтверджують різний хімічний склад темних і світлих ділянок, що утворюються на поверхні тертя по- рошкового композиційного сплаву системи Со-ТіС в умовах фретингу за температури 1050 оС. Зокрема, на світлих ділянках спостерігається підвищений вміст хрому, що перевищує його початкове значення у сплаві, в той час як вміст кобальту значно нижчий. Разом із наявністю значної кількості кисню, заліза, Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 10 кобальту і алюмінію можна стверджувати, що біла ділянка утворюється переважно із хімічних елементів, що входять до складу матричного сплаву. На темних ділянках навпаки, концентрація елементів матрич- ного сплаву знижується, тоді як суттєво зростає частка титану. Вміст кисню також високий, що поясню- ється окисненням карбіду титану, що є армувальною фазою порошкового композиційного сплаву, а та- кож окисненням інших хімічних елементів, що присутні. Вимірювання лінійних розмірів темніших частин доріжки тертя показали, що їх розмір колива- ється від 200 до 300 мкм. Порівнявши це значення із величиною амплітуди, за якої відбувалося дослі- дження трибологічних властивостей (120 мкм), стає зрозуміло, що вони є контурними ділянками контак- ту спряжених поверхонь. В процесі тертя саме тут скупчення карбідних зерен утворюють безпосередній контакт спряжених поверхонь. За таких умов більша частка навантаження припадає на карбідну фазу. Внаслідок цього утворюються продукти зношування у вигляді дрібнодисперсних порошків (рис. 7, б), хімічний склад яких відповідає оксидам титану. Рис. 8 – Результати рентгеноспектрального аналізу оксидного шару, що утворюється в умовах фретингу за температури 1050 оС. Контурний спектр – світла ділянка Слід також зазначити, що авторами роботи [8] встановлено, що окиснення матеріалів системи Со-ТіС з ідентичними досліджуваному матеріалу хімічним складом розпочинається із утворення на по- верхні шару оксидів матричного матеріалу. Карбідні зерна, оскільки вони твердіші, вже на етапі підготовки поверхні до випробування “ви- ходять” на ділянки фактичного контакту. Вони знаходяться над матеріалом матриці, і частинки зношу- вання карбіду титану (переважно оксиди) нагромаджуються на підшар оксидів матриці, у яких переважає сполука Cr2O3. а б Рис. 9. Мікроструктура сплаву: а – під доріжкою тертя; б – місце локального руйнування оксидів матриці і його “заживлення”. Температура випробувань Т = 1050 оС Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 11 Суттєве зростання зношування в діапазоні температур 850 - 1050 оС можна було б пояснити ін- тенсифікацією процесів поверхневого деформування матеріалу. На рис. 9, а, зображено структуру під доріжкою тертя за схемою (рис. 2, б). Видно, що взаємне розташування зміцнювальної фази мало відріз- няється від вихідної мікроструктури, що може свідчити про відсутність пластичного деформування по- верхневого шару. Матрична фаза щільно прилягає до зерен TiC, відсутні тріщини і викришування карбі- дної фази з поверхні тертя, що з одного боку говорить про її міцне зчеплення з матричною фазою, опти- мальну передачу напружень від сил тертя всередину матеріалу, з іншого про переважно механохімічний характер зношування. На рис. 9, б показано місце локального руйнування оксидного шару. Терасоподібна форма ско- лювання (добре помітно в нижньому лівому куті), свідчить про втомну причину цього процесу. Аналіз хімічного складу оксидного шару навколо місця руйнування показав, що переважає у ньому хром і ки- сень, що свідчить про його утворення оксидами матриці. До складу порошкового продукту, яким запов- нене місце руйнування, входять всі компоненти сплаву і кисень, причому кількість титану і хрому вища ніж у сплаві (24 і 62 % мас. відповідно), тоді як кобальту – значно менше (близько 7 % мас). Це свідчить, що він є зношеним на інших ділянках оксидним шаром, що утворюється як матеріалом матриці, так і ма- теріалом наповнювача. В усьому діапазоні температур випробувань структура поверхні є однорідною, зі слабо вираже- ними слідами руйнування. Характерним для нього є формування стійкого шару оксидів хрому, які зверху покриті оксидами титану. Утворення оксидів титану і їх нагромадження на більш твердий підшар можна вважати ще одним підтвердженням того, що карбідні зерна розміщуються на ділянках безпосереднього контакту двох спряжених поверхонь. Утворені на поверхні карбідних зерен шари твердого розчину TiC+TiO за температури 650 - 1050 оС [14] менш тверді за основу і в процесі тертя зношуються. Їх порів- няно низька твердість і невелика товщина приводять до утворення дрібнодисперсних порошків. Спільна дія високих температур і тиску, дрібний мікронний і субмікронний розмір порошку ТіО2 (рис. 7, б) при- водять до активізації зернограничної дифузії. Унаслідок цього, вони спікаються між собою, і припіка- ються до основи, якою є шар оксидів матричного матеріалу, утворюючи темні ділянки на поверхні тертя. Утворений шар відповідає правилу додатного градієнта механічних властивостей, оскільки твердість ок- сидів титану значно менша за твердість оксиду хрому. Крім того, частинки порошку оксиду титану мо- жуть відігравати роль твердого мастила в зоні тертя, пом’якшуючи режим контактної взаємодії спряже- них поверхонь. Зростання ж інтенсивності зношування за максимальних температур випробувань відбувається внаслідок локального руйнування оксидів матричного матеріалу, що, очевидно, спричинюється високою концентрацією оксиду хрому, і достатньо великим градієнтом механічних властивостей між оксидами матриці і самою матрицею сплаву. Нагромадження ж порошкового продукту зношування в місцях лока- льного руйнування захисного оксидного шару, очевидно, запобігає схоплюванню спряжених поверхонь, оскільки вузлів мікрозварювання під час топографічного аналізу доріжки тертя виявлено не було. Розмір зруйнованих ділянок коливаються в межах 50 - 200 мкм, що корелює з розмірами контур- них ділянок котакту. Терасоподібний характер тріщини по периметру місця пошкодження також свід- чить про нагромадження втомних напружень як в оксидному шарі. Висновки Досліджений матеріал має рівномірний характер зношування в усьому діапазоні температур дос- лідження. Структура матеріалу сприяє утворення дрібних продуктів зношування, що компактуються і утворюють вторинну трибоструктуру, механічні властивості якої відповідають правилу додатного граді- єнта. Утворювані порошки оксидів титану також можуть відігравати роль твердого мастила. Карбідна фаза ефективно зміцнює матричний матеріал, яким є легований кобальт. Аналіз матері- алу під доріжкою тертя засвідчив відсутність руйнування зерен ТіС і пластичного деформування матри- ці. Частинки розміром близько 10 мкм виходять на ділянки фактичного контакту і забезпечують порош- ковому сплаву високу зносостійкість, а частинки субмікронного розміру обмежують її текучість і плас- тичне деформування. За температур до 850 оС зношування матеріалу є незначним і руйнування захисного оксидного шару не спостерігається. Характер зростання кривої лінійного зносу носить характер, близький до ліній- ного. Очевидно, у цьому проміжку температур процес зношування є нормальним і відбувається за меха- нохімічним механізмом. Можна також стверджувати, що у цьому діапазоні температур сплав володіє рі- внозношуваністю, що особливо важливо для деталей гарячої частини ГТД, які працюють у нестаціонар- ному температурному полі. Внаслідок трибологічної взаємодії на поверхні тертя утворюються дрібнодисперсні продукти зношування мікронного і субмікронного розмірів, що внаслідок дії високих температур і контактних ти- сків спікаються і припікаються до основи (шару оксидів матричного матеріалу), утворюючи таким чином вторинну структуру, що відповідає додатному градієнту механічних властивостей. Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 12 Локальне руйнування захисного оксидного шару спричинюється нагромадженням втомних на- пружень, що викликне великою тривалістю випробувань, різницею механічних властивостей матричного сплаву на основі кобальту і трибоструктури з переважанням у ній оксиду хрому. Очевидним також є не- обхідність деякої пластифікації оксидного шару, сформованого компонентами матриці за температур по- над 950 оС. Вирішити у майбутньому цю проблему можна шляхом легування матеріалу стабілізаторами – рідкоземельними металами, які здатні покращити зчеплення вторинних структур з основою, досягти їх вищої дисперсності і покращити працездатність матеріалу за умов високотемпературного фретингу. Важливо також відмітити відсутність схоплювання ювенільних поверхонь спряжених поверхонь у місцях руйнування оксидного шару та здатність продуктів зношування “заліковувати” такі місця. В цілому, досліджений композиційний сплав має високі трибологічні властивості, його подальше вдосконалення і дослідження з метою визначення можливості використання для виготовлення пластин, що напаюються на контактні поверхні бандажних полиць робочих лопаток турбін ГТД є перспективним і доцільним. Література 1. Пейчев Г.И. ЗМКБ «Прогресс»: Новые материалы в авиадвигателестроении / Г.И. Пейчев, В.Е. Замковой, Н.В. Ахрамеев // Технологические системы. – 2000. – № 2 (4). – С. 5-15. 2. Ивщенко Л.И. Изнашивание жаропрочных материалов при вибрациях / Л.И. Ивщенко, А.Я. Качан // Вестник двигателестроения. – № 2.– 2008. – С. 160-163. 3. Cherepova T. Wear resistant protective materials for rotor blades of aircraft gasturbine engines / T. Cherepova, G.Dmitrieva, A.Duchota, M.Kindrachuk, O.Tisov // The sixth world conqress "Aviation in the XXI – st century", September 23 – 25, 2014. – Kyiv. - Volume 1. – S. 1.1.26 – 1.1.30. 4. Богуслаев В.А. Контактное взаимодействие сопряженных деталей ГТД / [В.А. Богуслаев, Л.И. Ивщенко, А.Я. Качан, В.Ф. Мозговой] –Запорожъе: издат. комплекс ОАО «Мотор Сич». –2009. – 328 с. 5. Кіндрачук М.В. Дослідження властивостей композиційних сплавів на основі кобальту / М.В. Кіндрачук, О.І. Духота, О.В. Тісов // Металознавство і обробка металів. – 2011. - №3. С. 17-19. 5. Кіндрачук М.В. Формування зносостійкості бандажних полиць лопаток турбін ГТД компози- ційними сплавами системи (Сo-Cr-Fe-Al)+TiC / М.В. Кіндрачук, О.В. Тісов, О.І. Духота // Технологічні системи. – 2011. - №4(57). С. 61-64. 7. Духота О.І. Композиційні сплави для зміцнення контактних поверхонь бандажних полиць га- зотурбінних двигунів. / О.І. Духота, М.В. Кіндрачук, О.В. Тісов, Т.С. Черепова // Проблеми трибології. – 2010. – № 4. – С. 101-104. 8. Тісов О.В. Прогнозування високотемпературного окиснення жароміцних сплавів на основі ко- бальту / Тісов О.В., Духота О.І., Черепова Т.С., Литвиненко В.Ф., Мєдвєдєва Н.А. // Проблеми тертя та зношування: зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2012. – №57. – С. 163-169. 9. Пейчев Г.И. Сравнительные характеристики износостойких сплавов для упрочнения бандаж- них полок робочих лопаток газотурбинных двигателей/ Г.И. Пейчев, В.Е. Замковой, Н.В. Андрейченко // Вестник двигателестроения. – 2009. – №2. – С. 123-125. 10. Дослідження зносостійкості композиційних сплавів на основі кобальту [10-й міжнар. симпозiум українських iнженерiв-механiкiв у Львовi], (м. Львів, 25–27 травня 2011р) Нац. ун-т «Львівська політехніка», М-во освіти і науки, молоді та спорту України.– 2011. – С. 297-298. 11. Тісов О.В. Дослідження зносостійкості композиційних сплавів на основі кобальту / О.В Тісов // Вісник двигунобудування. – 2012. – №1. – С. 191-195. 12. Л.В. Заболотный, А.С. Климанов. Аналитическое исследование зависимости параметров кон- тактирования и трибометрических характеристик от структуры и состава композиций матрично- наполненного типа. – 1979. – № 14. С. 20-26. 13. Современные спечённые твёрдые сплавы // Сб. научн. тр. под. общ. ред. М.В. Новикова. – К.: ИВЦ «АЛКОН».– 2002. – 343 с. 14. Войтович Р.Ф. Окисление карбидов и нитридов / Р.Ф. Войтович. – К.: Наук. думка,–1981. – 191 с. Поступила в редакцію 26.06.2015 Нові особливості утворення трибоструктур на поверхні тертя спечених сплавів системи Со-ТіС Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2015, № 3 13 Tisov O.V. New pecularities of generation of frictiou-induced leyers on the wear surface of Cо-TіC cemented carbides. The work focuses the new pecularities of tribological processes running on the friction surface of Со-ТіС cemented carbides. It was found thet the formed friction-induced oxide layer corresponds tu the rule of positive gradient of mechanical properties; the stages of it formation were established. The reason of wear increment at temperature above 950 оС was pointed. Key words: high temperature fretting-wear, friction and wear, composite alloy, Cobalt, Titanium Carbide. References 1. Pejchev G.I, Zamkovoj V.E., Ahrameev N.V. ZMKB «Progress»: Novye materialy v aviadvigate- lestroenii. Tehnologicheskie sistemy. 2000. № 2 (4). S. 5-15. 2. Ivshhenko L.I., Kachan A.Ja. Iznashivanie zharoprochnyh materialov pri vibracijah // Vestnik dviga- telestroenija. № 2. 2008. S. 160-163. 3. Cherepova T., Dmitrieva G., Duchota A., Kindrachuk M., Tisov O. Wear resistant protective materi- als for rotor blades of aircraft gasturbine engines. The sixth world conqress "Aviation in the XXI – st century", September 23. 25, 2014. Kyiv.- Volume 1. S. 1.1.26 – 1.1.30. 4. Boguslaev V.A., Ivshhenko L.I., Kachan A.Ja., Mozgovoj V.F. Kontaktnoe vzaimodejstvie soprjaz- hennyh detalej GTD. Zaporozh#e: izdat. kompleks OAO «Motor Sich». 2009. 328 s. 5. Kіndrachuk M.V., DuhotaO.І., Tіsov O.V. Doslіdzhennja vlastivostej kompozicіjnih splavіv na osnovі kobal'tu. Metaloznavstvo і obrobka metalіv. 2011. №3. S. 17-19. 5. Kіndrachuk M.V., DuhotaO.І., Tіsov O.V. Formuvannja znosostіjkostі bandazhnih polic' lopatok turbіn GTD kompozi-cіjnimi splavami sistemi (So-Cr-Fe-Al)+TiC. Tehnologіchnі sistemi. 2011. №4(57). S. 61-64. 7. Duhota O.І., Kіndrachuk M.V., Tіsov O.V., Cherepova T.S. Kompozicіjnі splavi dlja zmіcnennja kontaktnih poverhon' bandazhnih polic' ga-zoturbіnnih dvigunіv. Problemi tribologії. 2010. № 4. S. 101-104. 8. Tіsov O.V., Duhota O.І., Cherepova T.S., Litvinenko V.F., Mєdvєdєva N.A. Prognozuvannja vi- sokotemperaturnogo okisnennja zharomіcnih splavіv na osnovі ko-bal'tu. Problemi tertja ta znoshuvannja: zb. nauk. prac'. K.: NAU, 2012. №57. S. 163-169. 9. Pejchev G.I., ZamkovojV.E., Andrejchenko N.V. Sravnitel'nye harakteristiki iznosostojkih splavov dlja uprochnenija bandazh-nih polok robochih lopatok gazoturbinnyh dvigatelej. Vestnik dvigatelestroenija. 2009. №2. S. 123-125. 10. Doslіdzhennja znosostіjkostі kompozicіjnih splavіv na osnovі kobal'tu [10-j mіzhnar. simpozium ukraїns'kih inzheneriv-mehanikiv u L'vovi], (m. L'vіv, 25–27 travnja 2011r) Nac. un-t «L'vіvs'ka polіtehnіka», M-vo osvіti і nauki, molodі ta sportu Ukraїni. 2011. S. 297-298. 11. Tіsov O.V. Doslіdzhennja znosostіjkostі kompozicіjnih splavіv na osnovі kobal'tu. Vіsnik dviguno- buduvannja. 2012. №1. S. 191-195. 12. L.V. Zabolotnyj, A.S. Klimanov. Analiticheskoe issledovanie zavisimosti parametrov kon- taktirovanija i tribometricheskih harakteristik ot struktury i sostava kompozicij matrichno-napolnennogo tipa. 1979. № 14. S. 20-26. 13. Sovremennye spechjonnye tvjordye splavy. Sb. nauchn. tr. pod. obshh. red. M.V. Novikova. K.: IVC «ALKON». 2002. 343 s. 14. Vojtovich R.F. Okislenie karbidov i nitridov. K.: Nauk. dumka, 1981. 191 s.