Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 69 Мікосянчик О.О.,* Мнацаканов Р.Г.,* Лопата В.М.,** Калініченко В.І.*** * Національний авіаційний університет, ** Національний технічний університет України «КПІ», *** Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України, м. Київ, Україна E-mail: oksana.mikos@bk.ru ЗМАЩУВАЛЬНА ДІЯ ОЛИВ ПРИ НЕСТАЦІОНАРНИХ ПРОЦЕСАХ В УМОВАХ ПРИПРАЦЮВАННЯ УДК 621.891 В роботі представлена методика припрацювання контактних поверхонь в нестаціонарних умовах тертя (ре- жим пуск - зупинка), за якою можливо більш достовірно та точно оцінити завершення етапу припрацювання. При використанні мінеральних та синтетичних олив кінцевий термін припрацювання сталі визначався за кінетикою зміни основних триботехнічних характеристик контакту: оцінка фізико - механічних властивостей поверхневих шарів ма- теріалу контактних поверхонь за кінетикою зміни питомої роботи тертя, антифрикційних характеристик контакту за кінетикою зміни моменту тертя та змащувальних і полімеризаційних властивостей мастильного матеріалу за кінети- кою формування товщини мастильного шару. Ключові слова: припрацювання, товщина мастильного шару, граничні адсорбційні шари, реологічні властивості, коефіцієнт тертя. Актуальність задачі Довговічність і навантажувальна здатність трибомеханічних систем сучасних механізмів та ма- шин може бути значно підвищена шляхом їх попереднього припрацювання, в результаті якого зміню- ються шорсткість, фактична площа контакту і, відповідно, величина діючих напруг. Однак припрацю- вання полягає не тільки у формуванні специфічного шару поверхонь тертя [1], зміні його фізико- хімічних властивостей, що проявляється у зміні перерахованих вище показників, але і в не менш важли- вому процесі формування самого мастильного шару, що розділяє поверхні тертя [2, 3]. Огляд публікацій Існує багато класичних сучасних методик припрацювання контактних поверхонь. Відомий спосіб припрацювання кінематичних пар тертя ковзання [4], згідно з яким припрацю- вання кінематичних пар відбувається в середовищі мінеральної оливи з присадками поверхнево-активних речовин в режимі пуск-зупинка за два періоди, один з яких реалізується при навантаженні 15 - 20 % від заданого протягом 1 - 2 хвилин, другий – при заданому навантаженні протягом 2 - 3 хвилин. Однак, не- доліками даного способу є: фіксована тривалість періодів припрацювання, незалежно від типу матеріалу контактних поверхонь; відсутність реєстрації триботехнічних параметрів, за кінетикою зміни яких мож- ливо прогнозувати умови досягнення експлуатаційних характеристик контактних поверхонь в період припрацювання. В роботі [5] розглянуто методику припрацювання поверхонь тертя під навантаженням. Згідно з даною методикою, дослідні зразки, які працюють в умовах ковзання та кочення з проковзуванням (до 15 %), поступово навантажують протягом рівних проміжків циклів навантаження тривалістю 15 хвилин, а закінчення періоду припрацювання на кожній ланці навантаження безперервно та автоматично фіксують за стабілізацією моменту тертя, температур поверхонь тертя та сумарного зносу дослідних зразків, тем- ператури мастильного матеріалу. Кінцевий термін припрацювання зазвичай закінчується стабілізацією значень коефіцієнта тертя і зносу. Необхідно відзначити, що тільки змащувальна дія визначає сприятливий перебіг припрацювання [6]. Причому процес припрацювання буде протікати успішно в тому випадку, коли він закінчиться утво- ренням несучого мастильного шару певної товщини і структури, оптимальної мікрогеометрії контакту, які забезпечать задовільну зносостійкість припрацьованих поверхонь тертя, а, отже, і їх довговічність. У ході припрацювання слід підтримувати необхідний режим мастильної дії за допомогою контролю тов- щини мастильного шару, яка виключала б можливість виникнення схоплювання (заїдання). Роль процесу утворення мастильного шару, як основного еластогідродинамічного і граничного аспекту, враховується мало і, безумовно, представляє безперечний інтерес для підвищення надійності та навантажувальної здатності сучасних машин. Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 70 Методика та результати досліджень Метою роботи є підвищення достовірності результатів визначення кінцевого терміну припрацю- вання елементів трибоспряження за кінетикою зміни триботехнічних показників контакту. Поставлена задача реалізується за рахунок того, що на ЕОМ в режимі реального часу роботи трибоелементів, навантажених заздалегідь обраним зусиллям, в умовах частих пусків - зупинок, трива- лість яких визначається керуючим блоком, через визначені короткі рівні проміжки часу одночасно фік- суються момент тертя в контакті, частота обертання контактних поверхонь, питома робота тертя, темпе- ратура мастильного матеріалу, товщина мастильного шару, а кінцевий час припрацювання визначається за умов досягнення сталих значень всіх показників, які реєструються, при максимальному моменті тертя в період пуску та стабілізації товщини граничних шарів мастильного матеріалу, утворених на активова- них в процесі тертя контактних поверхнях, на зупинці [7]. Припрацювання пар тертя в нестаціонарних умовах роботи реалізується наступним чином. Ма- теріал дослідних зразків, швидкість обертання контактних поверхонь та умови їх відносного переміщен- ня (ковзання, реверс, кочення з проковзуванням (від 0 до 100 %)), контактного навантаження, тип та тем- пература мастильного матеріалу вибираються відповідно до експлуатаційних умов. Пару тертя наванта- жують заздалегідь обраним зусиллям, змащують досліджуваним мастильним матеріалом, задають відно- сне переміщення елементів трибоспряження шляхом програмування керуючим блоком частоти обертан- ня кожного дослідного зразка, здійснюють тертя в режимі частих пусків - зупинок. Через 0,01с від почат- ку роботи, безперервно, на кожному циклі пуск–зупинка, реєструють момент тертя тензометричним ме- тодом, частоту обертання кожної контактної поверхні цифровим блоком, температуру мастильного мате- ріалу за допомогою термопари та товщину мастильного шару методом вимірювання падіння напруги в режимі нормального тліючого розряду[8]. За показниками вимірювання будують залежності моменту те- ртя (рис. 1, а), який різко зростає до максимуму в пусковий період з подальшим зниженням, коливанням та стабілізацією в кожному циклі напрацювання, частоти обертання контактних поверхонь (рис. 1, б), те- мператури мастильного матеріалу та загальної товщини мастильного шару в період пуску і товщини гра- ничних шарів мастильного матеріалу на зупинці (рис. 1, в). Розрахунок питомої роботи тертя проводять шляхом інтегрування площі, обмеженої кривою моменту тертя, та відповідного часу напрацювання при пуску, якому відповідає певна частота обертання контактних поверхонь, з урахуванням кінетичної енер- гії обертальних деталей (рис. 1, г). Період закінчення припрацювання визначається по одночасній стабі- лізації протягом 5 - 10 циклів наробітки максимального моменту тертя, питомої роботи тертя, температу- ри мастильного матеріалу та загальної товщини мастильного шару (hзаг), що відповідає часу t1 в пуско- вий період кожного циклу, та стабілізації товщини граничних шарів (haдc) мастильного матеріалу, що ві- дповідає часу t2 в середній термін зупинки в кожному циклі (рис. 1). Для оцінки ефективності припрацювання елементів трибоспряжень залежно від типу матеріалу пар тертя та мастильних матеріалів різного експлуатаційного призначення були обрані наступні умови: матеріал пар тертя – сталь 45 (HRC 38); мастильні матеріали – моторна мінеральна олива без присадок МС-20 (SAE - 50), дистилятна олива з малосірчаної нафти селективного очищення І-40 (ISO VG 68) та синтетична поліальфаолефінова олива РАО-8 (ISO VG 68); об'ємна температура олив 16 °С та 70 °С; кон- тактне навантаження – σmax = 400 та 570 МПа; тривалість циклу – пуск – 4с, зупинка – 3,5с. З підвищенням контактної напруги до 570 МПа, при об'ємній температурі олив 16 °С досліджу- вані оливи характеризуються зменшенням основних параметрів ефективності змащувального процесу. Для мінеральних олив встановлено переважання змішаного режиму мащення з домінуючим впливом граничного, а для синтетичної оливи РАО-8 характерний граничний режим мащення. В умовах багатоциклічних дій на 20 % зростає частота руйнування адсорбційних шарів для МС-20, в порівнянні із ступенем їх руйнування при σmax = 400 МПа, проте, скорочується час адаптації - при N ≥ 400 формується стабільний граничний шар, що забезпечує ефективне мащення з переважанням гідродинамічного режиму (табл. 1). Реалізація цього механізму забезпечується за рахунок збільшення то- вщини адсорбційних шарів на 50 % і утворення хемосорбційних плівок (hсоп = 0,057 - 0,354 мкм). Менш в'язка мінеральна олива І-40 по мірі напрацювання N ≥ 440 також формує стабільні адсор- бційні шари, а на 70 % площі контакту утворюються самогенеруючі органічні плівки (СОП) або полімери тертя, товщина яких складає 0,014 - 0,048 мкм. Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 71 а б в г Рис. 1 – Залежність моменту тертя (а), частоти обертання дослідних зразків в умовах їх роботи кочення з проковзуванням (б), загальної товщини мастильного шару і товщини граничних шарів мастильного матеріалу (в), питомої роботи тертя (г) від часу роботи трибосистеми Таблиця 1 Зміна триботехнічних характеристик в умовах пуску для масла МС-20: σ = 570 МПа, t = 16 °С σ = 570 МПа, t = 70 °С N haдc, мкм hзаг, мкм ηеф · 102, Па · с λ N haдc, мкм hзаг, мкм ηеф · 102, Па · с λ 2 0,002 2,002 19,822 1,820 2 0,171 0,871 9,012 1,500 40 0,001 2,001 17,364 1,819 40 0,000 0,900 9,313 1,510 80 0,113 2,113 15,750 2,150 80 0,002 0,902 8,916 1,509 112 0,001 2,001 13,134 1,819 112 0,043 0,943 8,183 1,621 117 0,243 2,243 14,725 2,551 117 0,094 0,994 8,626 1,789 160 0,150 2,150 14,116 2,269 160 0,041 0,941 6,176 1,638 195 0,114 2,114 13,877 2,151 195 0,001 0,901 5,613 1,510 275 0,000 2,000 11,570 1,818 275 0,570 1,470 8,504 3,239 401 0,014 2,014 9,635 1,860 401 0,282 1,182 6,049 2,030 442 0,263 2,263 10,823 2,299 442 0,713 1,613 8,613 3,738 487 1,432 3,432 16,411 6,058 487 0,041 0,941 4,816 1,638 565 0,412 2,412 11,541 4,763 565 0,480 1,380 9,057 2,960 638 0,971 2,971 14,216 3,031 638 0,332 1,232 6,304 2,522 Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 72 З підвищенням навантаження для оливи РАО-8 спостерігається руйнування змащувальних адсо- рбційних шарів в 60 % циклів, адаптація граничного шару відбувається лише у міру напрацювання N ≥ 530, а товщина СОП, в порівнянні з хемосорбційними шарами, сформованими оливою при σmax = 400 МПа, зменшується на 70 % (hсоп = 0,014 - 0,051 мкм). При збільшенні об'ємної температури олив до 70 °С встановлено зменшення приросту товщини змащувального шару в період пуску для олив МС-20, І-40 і РАО-8 відповідно на 40 % : 20 % : 20 %. Для мінеральної оливи МС-20 адаптація адсорбційного шару відбувається значно раніше, ніж при 16 °С, у міру напрацювання N ≤ 250, а товщина хемосорбційних шарів зменшується на 20 % (hсоп = 0,061 - - 0,175 мкм) (табл. 1). Якісно інший процес змащувальної дії встановлений для оливи І-40. В несталому режимі роботи з підвищенням температури руйнування адсорбційних шарів збільшується в 2 рази, у міру напрацювання не зафіксовано адаптації граничних шарів. Слід зазначити, що товщина СОП збільшується на 40 % (hсоп = 0,032 - 0,060 мкм), але формування даного виду плівок відбувається лише на 20 % площі контакту. Аналогічна змащувальна дія встановлена і для синтетичної оливи РАО-8 – в початковий період припрацювання при граничному режимі мащення не відбувається адаптації адсорбційних шарів, в пода- льшому товщина хемосорбційних плівок збільшується на 0,022 мкм, але формування СОП зафіксовано на 60 % площі поверхні контакту пар тертя. В табл. 2 представлені остаточні терміни стабілізації антифрикційних та змащувальних власти- востей контакту при припрацюванні елементів трибоспряження в середовищі мінеральних олив МС-20 та І-40 і синтетичної оливи РАО-8. Таблиця 2 Час стабілізації триботехнічних характеристик контакту при припрацюванні Мастильний матеріал Контактна напруга, МПа Об'ємна температура оливи, °С МС-20 І-40 РАО-8 16 470 циклів / 59 хв 500 циклів / 63 хв 350 циклів / 44 хв 400 70 350 циклів / 44 хв 550 циклів / 69 хв 250 циклів / 31 хв 16 400 циклів / 50 хв 440 циклів / 55 хв 530 циклів / 66 хв 570 70 250 циклів / 31 хв - - Для більш в'язкої оливи МС-20 підвищення контактного навантаження, незалежно від темпера- тури оливи, скорочує термін припрацювання контактних поверхонь, в середньому, в 1,2 рази. Для менш в'язкої оливи І-40 аналогічне прискорення припрацювання встановлене лише при її об'ємній температурі 16 °С. Однак, для синтетичної оливи РАО-8 зростання тиску призводить до протилежного ефекту – тер- мін припрацювання контактних поверхонь зростає в 1,5 рази при температурі оливи 70 °С не відбуваєть- ся стабілізації триботехнічних характеристик контакту в досліджуваному інтервалі часу. Вплив контактного навантаження, сумарної швидкості кочення і температури оливи на форму- вання і адаптацію адсорбційних шарів, які суттєво впливають на тривалість припрацювання, повною мі- рою відображає кінетика зміни реологічних та антифрикційних характеристик олив. При контактній напрузі 570 МПа і об'ємній температурі олив 16 °С реологічні характеристики досліджуваних мінеральних олив істотно відрізняються від синтетичної РАО-8. Якщо для МС-20 і І-40 збільшення ефективної в'язкості в контакті (ηеф) і напруги зсуву мастильного матеріалу (τ) складає, в середньому 68 %, то РАО-8 характеризується збільшенням τ на 72 %, а зміни ηеф в контакті не встанов- лено, в порівнянні із ηеф і τ при σmax = 400 МПа. Головним чинником, що впливає на реологічні властивості олив, є приріст товщини змащуваль- ного шару при пуску із збільшенням частоти обертання. Для МС-20 цей параметр із збільшенням σmax до 570 МПа не змінюється, для І-40 зменшується на 20 %, а для РАО-8 - на 60 %. Внаслідок цього в 2,85 ра- зи збільшується градієнт швидкості зсуву масляного шару (γ) синтетичної оливи, що призводить до час- ткової деструкції молекул. Радикали, які утворюються, є джерелом формування граничної плівки, проте, при циклічному навантаженні, в результаті частих мікропластичних зсувів і дії знакозмінних дотичних напруг, збільшується час адаптації адсорбційних шарів і значно знижується товщина сформованих СОП (на 70 %). Проте, незважаючи на вищезгадані процеси, граничні адсорбційні шари обумовлюють зни- ження напруги зсуву масляного шару в 2 рази. У міру напрацювання N ≥ 400, при адаптації граничного шару, зафіксовано значне підвищення антифрикційних властивостей – коефіцієнт тертя зменшується з 0,093 до 0,043 (рис. 2). Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 73 Рис. 2 – Зміна коефіцієнта тертя при припрацюванні контактних поверхонь в нестаціонарному режимі при σmax 570 МПа Для мінеральних олив при багатоциклічному режимі навантаження, на наш погляд, реалізується інший механізм формування СОП. Інактівні вуглеводні парафінових, нафтенових і ароматичних класів, потрапляючи в електричне поле поверхонь тертя, набувають певний дипольний момент, що прискорює модифікацію поверхонь металу внаслідок утворення на них смолоподібних продуктів органічного похо- дження темно - коричневого кольору [9]. У роботі [10] встановлена інтенсифікація утворення СОП із збільшенням вмісту ароматичних з'єднань, а дослідженнями інших авторів [11] зафіксовано зростання товщини СОП з підвищенням моле- кулярної ваги парафінованого класу. МС-20 за фракційним складом, на відміну від І-40, містить парафі- нову фракцію з більшою молекулярною вагою вуглеводнів, на 10 % збільшується вміст ароматичних з'єднань і на 4 % смолоподібних компонентів [12]. При σmax = 570 МПа, t = 16 °С встановлено зростання товщини СОП мінеральними оливами на 70 %, що пов'язано з більш інтенсивною активацією металу по- верхонь тертя з підвищенням навантаження. Слід зазначити, що формування хемосорбційних плівок оли- вою І-40 відбувається на 70 % поверхні тертя, що обумовлено як іншим вуглеводневим складом масляної фракції, так і меншою ηеф в контакті. Тверді плівки, які характеризуються анізотропією механічних властивостей, проявляють низький опір до дії знакозмінних дотичних напруг - напруга зсуву масляного шару у міру напрацювання знижу- ється в 2 рази, забезпечуючи значне зниження коефіцієнта тертя (f). У міру адаптації граничних шарів встановлено зменшення f для МС-20 з 0,093 до 0,043, а для І-40 - з 0,118 до 0,055 (рис. 2). Основним критерієм ефективності антифрикційних властивостей при σmax = 570 МПа, t = 70 °С є, на наш погляд, здатність оливи формувати хемосорбційні плівки на активованій поверхні металу. Так, для МС-20 зафіксовано прискорення адаптації граничних шарів (у міру напрацювання N ≥ 250) і форму- вання СОП на всій площі контакту, що забезпечує зменшення напруги зсуву масляного шару в 2 рази. Із збільшенням температури до 70 °С товщина СОП зменшується на 20 %, в порівнянні з hсоп при 16 °С, проте напруга зсуву масляного шару залишається стабільною. Менш в'язкі оливи І-40 і РАО-8 в умовах динамічного навантаження не проявляють ефективної змащувальної дії при 70 °С - впродовж всього експерименту не встановлено адаптації адсорбційних ша- рів: товщина СОП збільшується на 40 %, але формування хемосорбційних плівок, стабільних до дії зна- козмінних дотичних напруг, відбувається на 20 % площі контакту для І-40 і на 60 % поверхні для РАО-8. У роботі [13] розглядається нестабільність мащення при граничному терті, пов'язана з руйнуван- ням плівки, обумовленим розплавленням її з підвищенням температури. Проте, критична температура дезорієнтації молекул олив граничних шарів І-40 і РАО-8 становить 140 °С [11, 14], а наявність хрому в сталі ШХ-15, з якої виготовлена пара тертя, в основному, підвищує критичну температуру розпаду [13, 15]. Ми вважаємо, що руйнування хемосорбційних шарів відбувається в результаті інтенсивного стиран- ня в режимі частих пусків-зупинок в результаті значного збільшення градієнта швидкості зсуву з підви- щенням температури (γ підвищується в 2,5 рази для І-40 і в 4 рази для РАО-8), що призводить до дезорі- єнтації і десорбції молекул. Встановлені високі експериментальні значення напруги зсуву масляного шару для олив І-40 і РАО-8 обумовлені, імовірно, деформацією змащувальної плівки в результаті заклинювання між контак- туючими поверхнями тертя при проковзуванні. Аналогічні результати про деформацію граничного шару представлені в роботі [16]. Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 74 Таким чином, при десорбції граничного шару руйнуються хемосорбційні шари, внаслідок чого не забезпечується ефективної змащувальної дії оливами І-40 і РАО-8 в умовах динамічного навантажен- ня при σmax = 570 МПа, t = 70 °С; домінує граничний режим мащення, що характеризується високими значеннями коефіцієнтів тертя впродовж всього експерименту, що унеможливлює визначення кінцевого терміну припрацювання контактних поверхонь. Висновки 1. Встановлено, що для оливи МС-20, яка характеризується найбільшою в’язкістю, підвищення контактного навантаження, незалежно від температури оливи, скорочує термін припрацювання контакт- них поверхонь, в середньому, в 1,2 рази. Основним критерієм ефективності антифрикційних властивос- тей є здатність оливи формувати хемосорбційні плівки з низьким опором зсуву на активованій поверхні металу. Із збільшенням температури до 70 °С товщина полімерів тертя зменшується на 20 %, проте на- пруга зсуву масляного шару залишається стабільною. 2. Олива І-40 характеризується прискоренням припрацювання при зростанні контактного наван- таження лише при її об'ємній температурі 16 °С. При збільшенні температури не встановлено адаптації адсорбційних шарів: товщина СОП зростає на 40 %, але формування хемосорбційних плівок, стабільних до дії знакозмінних дотичних напруг, відбувається на 20 % площі контакту. 3. Для оливи РАО-8 зростання тиску та температури призводить до дестабілізації триботехніч- них характеристик контакту внаслідок руйнування хемосорбційних шарів в результаті їх інтенсивного стирання в режимі частих пусків-зупинок за рахунок збільшення в 4 рази градієнта швидкості зсуву, що призводить до дезорієнтації і десорбції молекул, зростання коефіцієнту тертя, при цьому ефективного припрацювання пар тертя не встановлено. Література 1. Когаев В.П. Прочность и износостойкость деталей машин / В.П. Когаев, Ю.Н. Дроздов. – М.: Высшая школа – 1991 – 318 с. 2. Чумичев А.А. Ускорение процесса приработки пар трения металл – металл за счет использо- вания состава на основе неорганического полимера: дис. на соискание ученой степени кандидата техн. наук: 05.02.04 / А.А. Чумичев. – К.: КИИГА, 1974. – 369 с. 3. Ciftan M., Saibel E. Chemostress effect in tribology // Running process in tribology. Editors Dowson D., Toylor C. M., Godet M., Berthe D. Guilford: Butterworth edition – 1981 – P. 3–5. 4. А.Т.Бородин Способ приработки кинематических пар трения скольжения/ А.Т. Бородин, И.Т. Бородин // Авторское свидетельство СССР № 527624, G 01 М 13/00 – бюллетень №33 – 1977 – 2 с. 5. Порохов В.С. Трибологические методы испытания масел и присадок / В.С. Порохов. – М.:Машиностроение. – 1983. – 183 с. 6. Дмитриченко Н.Ф. Смазочные процессы в условиях нестационарного трения /Н.Ф. Дмитриче- нко, Р.Г. Мнацаканов. – Житомир : ЖИТИ, 2002. – 308 с. 7. Мікосянчик О.О. Спосіб припрацювання пар тертя в нестаціонарних умовах роботи / О.О. Мі- косянчик, Р.Г. Мнацаканов, М.С. Хімко // Патент України на корисну модель № 92071, G 01 N 3/56 – бю- летень №14. – 2014. – 3 с. 8. Райко М.В. Исследование смазочного действия нефтяных масел в условиях работы зубчатых передач: дис. на соискание ученой степени доктора техн. наук: 05.02.04 / М.В. Райко. – К.: КИИГА, 1974. – 369 с. 9. Черножуков Н.И. Технология переработки нефти и газа./ Под ред. А.А. Гуреева, Б.И. Бонда- ренко. – Часть 3, изд. 6. – М.: Химия, 1978. – 424 с. 10. Хайнике Г. Трибохимия / Г. Хайнике. – М.: Машгиз, 1987. – 533 с. 11. Кламанн Д. Смазки и родственные продуты / Д. Кламанн. – М.: Химия, 1988. – 487 с. 12. Лосиков Б.В. Нефтепродукты. Свойства, качество, применение: Справочник. / Под ред. Б.В. Лосикова. – М.: Химия, 1966. – 398 с. 13. Меnter J. W. Physics of lubrication // British Journal of Applied Phisics. – 1951. – Suppl., № 1. – Р.52 – 54. 14. Кулиев А.М. Химия и технология присадок к маслам и топливам / А.М. Кулиев. – Л.: Химия, 1985. – 312 с. 15. Fote A.A., Slade R.A.. Feuerstein S. Thermally induced migration of hydrocarbon oil // Transaction of the ASME Journal of Lubrication Technol. -1977. - April, №4. - Р.158-162. 16. Bowden F. P., Tabor D. Friction and lubrication of solidsю. - Oxford, 1950. – 199р. Поступила в редакцію 19.02.2016 Змащувальна дія олив при нестаціонарних процесах в умовах припрацювання Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2016, № 1 75 Mikosyanchyk O.А., Mnatsakanov R.G., Lopata V.M, Kalinichenko V.I. Oil lubricating effect in non-stationery processes and under breaking-in condition. The method of breaking-in of contact surfaces in the non-stationary modes of friction work (start-stop mode) was presented in this work. This method gives possibility more correctly and preciously estimate the ending of breaking-in phase. With the usage of mineral and synthetic oils the final term of steel breaking-in was determined by the kinetic change of main trobothechnical characteristics of contact: estimation of physical and mechanical properties of material surface layers of contact surfaces by the kinetic change of specific friction work, anti-frictional characteristics of contact by the kinetic change of friction moment, lubricating and polymerization properties of lubricant material by the kinetic of formation the thickness of lubricant material. Keywords: breaking-in, thickness of lubricant layer, boundary absorption layers, rheological properties, friction coefficient. References 1. Kogaev V.P. Prochnost' i iznosostojkost' detalej mashin, M.: Vysshaja shkola, 1991, 318р. 2. Chumichev A.A. Uskorenie processa prirabotki par trenija metall – metall za schet ispol'zovanija sostava na osnove neorganicheskogo polimera: dis. na soiskanie uchenoj stepeni kandidata tehn. nauk: 05.02.04, K.: KIIGA, 1974, 369р. 3. Ciftan M., Saibel E. Chemostress effect in tribology. Running process in tribology. Editors Dowson D., Toylor C. M., Godet M., Berthe D. Guilford: Butterworth edition, 1981, P.3–5. 4. A.T.Borodin, I.T. Borodin Sposob prirabotki kinematicheskih par trenija skol'zhenija. Avtorskoe svidetel'stvo SSSR № 527624, G 01 M 13/00, bjulleten' №33, 1977, 2р. 5. Porohov V.S. Tribologicheskie metody ispytanija masel i prisadok. M.:Mashinostroenie, 1983, 183р. 6. Dmitrichenko N.F., Mnacakanov R.G.Smazochnye processy v uslovijah nestacionarnogo trenija. Zhitomir:ZhITI, 2002, 308р. 7. Mіkosjanchik O.O., Mnacakanov R.G., Hіmko M.S. Sposіb pripracjuvannja par tertja v nestacіonarnih umovah roboti. Patent Ukraїni na korisnu model' № 92071, G 01 N 3/56, bjuleten' №14, 2014, 3р. 8. Rajko M.V. Issledovanie smazochnogo dejstvija neftjanyh masel v uslovijah raboty zubchatyh peredach: dis. na soiskanie uchenoj stepeni doktora tehn. nauk: 05.02.04, K.: KIIGA, 1974, 369 р. 9. Chernozhukov N.I., Pod red. A.A. Gureeva, B.I. Bondarenko. Tehnologija pererabotki nefti i gaza.Chast' 3, M.: Himija, 1978, 424 р. 10. Hajnike G. Tribohimija, M.: Mashgiz, 1987, 533 р. 11. Klamann D. Smazki i rodstvennye produty, M.: Himija, 1988, 487р. 12. Losikov B.V. Nefteprodukty. Svojstva, kachestvo, primenenie: Spravochnik.. M.: Himija, 1966, 398р. 13. Menter J. W. Physics of lubrication. British Journal of Applied Phisics, 1951, Suppl., № 1, Р.52 – 54. 14. Kuliev A.M. Himija i tehnologija prisadok k maslam i toplivam, L.: Himija, 1985, 312р. 15. Fote A.A., Slade R.A.. Feuerstein S. Thermally induced migration of hydrocarbon oil // Transaction of the ASME Journal of Lubrication Technol. -1977. - April, №4. - Р.158-162. 16. Bowden F. P., Tabor D. Friction and lubrication of solidsю. - Oxford, 1950. – 199р. _GoBack