Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 62 Каплун П.В., Гончар В.А. Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна E-mail: kaplunpavel@gmail.com КОМПЛЕКСНИЙ КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ КОНТАКТНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ КОНСТРУКЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ З АЗОТОВАНИМИ ПОКРИТТЯМИ ПРИ ТЕРТІ КОЧЕННЯ УДК 621.726 Запропоновано комплексний коефіцієнт оцінки якості композиції «азотоване покриття-основа» з врахуван- ням товщини покриття, твердості поверхні та основи, градієнта твердості і максимальних залишкових напружень в покритті за критерієм її максимальної контактної витривалості при терті кочення. Ключові слова: покриття, коефіцієнт, основа, якість, градієнт. Вступ Контактна витривалість конструкційних елементів при терті кочення залежить від багатьох фак- торів: конструкційних, технологічних, експлуатаційних. Для контактуючих пар з покриттями притерті кочення крім зазначених вище факторів діють додатково фактори, що відносяться до властивостей само- го покриття та композиції «покриття-основа», а саме: технологія нанесення покриття; структура, хіміч- ний і фазовий склади покриття; твердість і товщина покриття; градієнт твердості по товщині покриття; залишкові напруженні і їх розподіл по товщині покриття; відношення твердості покриття до твердості основи; адгезійна міцність між покриттям і основою [1, 3, 9, 14]. Основним видом пошкоджень констру- кційних елементів при терті кочення є викришування, що відбувається від контактної втоми матеріалу в результаті циклічної дії зовнішнього навантаження. Врахування впливу всіх цих факторів на контактну витривалість є важливим, але на даний час немає теорії, яка б могла це зробити. Експериментальні дослі- дження з врахуванням всіх змінних факторів є проблематичним в зв’язку з необхідністю великої кількос- ті експериментів та їх великою протяжністю в часі. Тому визначення критеріїв оцінки контактної витри- валості на основі врахування впливу основних факторів є важливим завданням. Велика кількість досліджень[2 – 9] визначають, що одним з основних факторів,який має найбі- льший вплив на контактну витривалість, є твердість поверхні матеріалу на площадці контакту. Встанов- лена прямопропорційна залежність між межею втомного викришування і твердістю однорідних матеріа- лів при різній термічній обробці [2, 3, 5, 6]. Таку ж залежність контактної витривалості від твердості отримано [4] для зубчастих коліс після цементації та нітроцементації. Автором [5] запропоновані емпі- ричні залежності межі втомного викришування від твердості матеріалу по Брінелю: kp = 0,35(HB – 40) для твердості НВ>400; (1) kp = 0,29(HB – 30) для твердості НВ<400. (2) В роботах [2, 8 ] запропоновано контактну витривалість оцінювати величиною приведеного по- верхневого напруження: 2 max (0, 2 2, 28) 1, 5пр пk р f f    , (3) де пk – коефіцієнт, що враховує концентрацію напружень в поверхні від нерівностей; maxр – максимальний тиск на площадці контакту; f – коефіцієнт тертя. Дослідженнями [2, 3, 6] встановлено, що великий вплив на контактну витривалість має товщина покриття, яку поряд з твердістю необхідно враховувати як один з основних складових критерію для оці- нки контактної витривалості. Основними показниками, що визначають міцність і довговічність зубчас- тих коліс в умовах контактної втомної витривалості є ефективна товщина шару у впадинах між зубцями ( впh ) і мікротвердість ( впН ) поверхневої зони в цьому місці, а в умовах втомної і статичної міцності при згині – ефективна товщина шару у впадині між зубцями, мікротвердість структури серцевини ( серцН ) зубців і ступінь її неоднорідності [3]. З метою підвищення точності оцінки властивостей зубча- стих коліс роботою [3] пропонується використовувати добуток цих важливих показників. Виходячи з цього, для умов контактної і втомної витривалості, коли опір зовнішньому навантаженню чинять об'єми поверхневих слоїв,пропонується використати критерій: Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 63 H вп впK Н h  . (4) Для оцінки довговічності зубчатих коліс при випробуванні на втомну міцність на згин, коли в опорі зовнішньому навантаженню беруть участь внутрішні об'єми деталей, рекомендується використову- вати критерій: F cерц впK Н h  . (5) Автор роботи [3] робить висновок, що при нових критеріях (5) і (6) досягається велика достовір- ність оцінки міцності цементованих і нітроцементованих сталей. Ним визначені оптимальні значення критеріїв HK = 400 і FK = 280…360 для зубчастих коліс з різних сталей, де мікротвердість Н50 і hвп в мм. При відхиленнях від оптимальних значень цих критеріїв в більшу або меншу сторони показники контак- тної витривалості зубчастих коліс зменшуються. Автори [10, 11] пропонують оцінювати контактну витривалість зубчастих коліс після цементації по кількості вуглецю в поверхневому шарі, пропонуючи його оптимальний вміст для різних сталей, при цьому вести контроль концентрацію вуглецю з високою точністю – ±0,05%. Одним з показників, за яким можна контролювати контактну витривалість після цементації та нітроцементації, є залишковий аустеніт частина авторів [6, 8] вважають, що його повинно бути якомога менше для підвищення контактної витривалості, інші [2, 3, 7, 9, 15] пропонують оптимальний вміст за- лишкового аустеніту 40 –52%, при якому досягається максимальна контактна витривалість зубчастих ко- ліс з різних сталей. Автори [12, 13] першість по впливу на контактну витривалість після хіміко-термічної обробки сталей і чавунів віддають залишковим напруженням стиску, інші [1, 6, 8, 14] поряд з цим вказують на мі- цність серцевини та властивості поверхневого шару. Критичний аналіз останніх досліджень не дає чіткої відповіді на це питання в зв’язку певними труднощами та низькою точністю визначення залишкових на- пружень. Вирішенню цього питання можуть допомогти нові способи визначення залишкових напружень [15]. Дослідженнями [15] встановлено, що несуча здатність і контактна витривалість композиції «гра- дієнтне покриття-основа» в значній мірі залежать від фізико-механічних характеристик як покриття, так і основи тазбільшуються зі збільшенням товщини і модуля пружності покриття, твердості основи та зме- ншення градієнта твердості по товщині покриття. Тому врахування впливу цих характеристик на довго- вічність конструкційних елементів про терті кочення є важливим. Максимальна величина контактної витривалості конструкційних елементів з покриттями досяга- ється при оптимальних значеннях цих факторів з врахуванням умов роботи (величини та частоти наван- тажень, властивостей середовища температури тощо). Відповідь на це питання дає експеримент. При та- кій великій кількості змінних факторів потрібна надзвичайно велика кількість експериментів і часу для їх проведення, так як кожне випробовування на контактну витривалість має велику протяжність в часі. То- му важливо мати критерій оцінки властивостей композиції «покриття-основа» до початку експериментів, за яким можна приблизитися до оптимальної області максимальних значень контактної витривалості. Метою дослідження є розроблення комплексного критерію оцінки властивостей композиції «азотоване покриття-основа», який би як найбільш повно враховував вплив основних факторів на її кон- тактну витривалість при терті кочення. Результати досліджень Нами запропоновано комплексний критерій K оцінки властивостей композиції «азотоване пок- риття – основа», з допомогою якого можна оцінювати вплив різних факторів, що характеризують цю композицію, на її контактну витривалість при терті кочення з проковзуванням. Критерій враховує насту- пні основні фактори: товщину покриття, характеристики твердості покриття і основи та їх співвідношен- ня, залишкові напруження в покритті, межі міцності та плинності матеріалу та їх співвідношення, граді- єнт твердості по глибині покриття. max 1 , grad п п от т з o о в п h H H K h H H H              (6) де maxh – максимальна товщина азотованого шару, одержаного при азотуванні за оптимальним режимом; пh – товщина азотованого шару зразка, що досліджують, мкм; пH – мікротвердість поверхні шару, що досліджують; Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 64 oH – мікротвердість основи, на яку нанесене покриття; отH – мікротвердість основи після термообробки; т – межа плинності матеріалу основи; в – межа міцності матеріалу основи; grad пH – значення градієнта твердості на поверхні покриття, що визначається за формулою: grad n oп n HV HV H h   , (7) для сталей без термообробки основи grad n oтп n HV HV H h   , (8) для сталей з термообробкою основи, при цьому nh виражається в мкм; з – залишкові напруження на поверхні азотованого шару (стиску(+), розтягу(–)), які знаходяться від- повідно[14] за формулою: ( ),з p п оK H H   (9) де pK – коефіцієнт пропорційності між мікротвердістю і залишковими напруженнями азотова- ного шару. Для сталей pK = 0,08…0,085 знайдено експериментально, при цьому мікротвердість пH і oH виражена в МПа і pK = 0,8…0,85, коли мікротвердість виражена в одиницях Вікерса. Більше зна- чення відноситься для легованих сталей. Комплексний критерій K має різні значення при різних фізико-механічних характеристиках по- криття і основи, які в свою чергу залежать від властивостей матеріалу та технології його зміцнення. Ви- значивши значення критерію K після нанесення покриття за різними технологіями і маючи результати їх випробувань на контактну витривалість можна буде порівнювати його значення для композиції «пок- риття-основа» різних сталей. Це дасть можливість визначати зв’язок комплексного критерію з довговіч- ністю композиції «покриття-основа» та знайти його оптимальні значення, при яких досягається максима- льна контактна витривалість даної композиції. Дослідження фізико-механічних властивостей дифузійних покриттів і основи різних сталей після іонного азотування в безводневих середовищах та після нітрогартування і оксинітрогартування показали, що основні фактори, від яких залежить комплексний критерій K (6), змінюються в певних межах (табл.1), що мають практичне значення. Таблиця 1 Практичний діапазон зміни факторів впливу на комплексний критерій K за різним техноло- гія зміцнення композиції «покриття-основа» Діапазон зміни факторів впливу на критерій K № п/п Технологія зміцнення сталі maxп hh oп HH оот HH з , МПа grad пH 1 Іонне азотування сталей без термообробки 0,1… 1,0 1,1 …3,5 1,0 < 600 <3,0 2 Іонне азотування сталей після термообробки 0,1…. 1,0 1,1 …3,5 1,0 …3,0 < 450 <2,0 3 Іонне нітрогартування та оксинітрогартування 0,1…. 1,0 1,1 ...3,5 1,0 …3,0 < 450 <2,0 В табл. 2 наведені показники властивостей композиції «азотоване покриття-основа» для різних сталей, що забезпечують максимальні значення комплексного критерію K при різних технологіях зміц- нення. При цьому менші значення показників отH і оот HH в табл.2 відносяться до технології іонно- го азотуванні після гартування, а більші – до технології нітрогартування. Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 65 Таблиця 2 Оптимальні показники властивостей композиції «азотоване покриття-основа» для різних сталей, що забезпечують максимальні значення комплексного критерію К при різних технологіях нанесення покриття Марка сталі в , МПа т , МПа maxH , HV oH , HV отH , HV maxh , мкм maxп hh oп HH оот HH 20 420 255 720 225 225 340 1 3,2 1 45 470 340 765 240 420- 520 440 1 3,1 1,7-2,2 ШХ15 490 380 920 268 520- 710 500 1 3,43 1,9-2,5 Х12М 580 440 780 255 520- 720 480 1 3,0–3,6 2,0-2,8 Розрахунки комплексного критерію K (табл. 3) для різних сталей, які зміцнювалися за різними технологіями (табл.1) при оптимальних значеннях властивостей композиції «азотоване покриття-основа» (табл.2), та їх порівняння з результатами випробовувань зразків на контактну витривалість при терті ко- чення, показали, що більшому значенню K відповідає більша контактна витривалість зразків з покрит- тями. Встановлено, що величина критерію K залежить від марки сталі та технології її зміцнення і іс- нує діапазон його оптимальних значень для кожної з зазначених вище технологій і типу сталі, при яких досягається найбільша контактна витривалість композиції «покриття-основа», а саме: Таблиця 3 Величини комплексного критерію К та контактної витривалості N при оптимальних значеннях властивостей композиції «азотоване покриття-основа» (табл.2) для різних сталей, що зміцнювалися за різними технологіями Марка сталі maxh , мкм maxп hh nH , HV oH , HV oп HH отH , HV от оH H з , МПа grad пH 1 grad пH K N·106, цикл. Іонне азотування сталей без термічної обробки 20 340 1 720 225 3,2 225 1 396 1,45 0,68 3,36 1,95 45 440 1 765 245 3,1 245 1 416 1,18 0,84 4,18 2,16 ШХ15 500 1 920 268 3,43 268 1 557 1,31 0,76 4,94 3,38 Х12М 480 1 780 255 3,05 255 1 446 1,09 0,91 4.20 3,3 Іонне азотування сталей після гартування 45 440 1 760 245 3,1 420 1,71 272 0,77 1,29 8,84 17,9 ШХ15 500 1 920 268 3,43 520 1,94 340 0,80 1,25 12,0 24,2 Х12М 480 1 780 255 3,05 520 2,0 229 0,56 1,78 12,4 25,6 Іонне нітрогартування та оксинітрогартування 45 450 1,02 760 245 3,1 510 2,08 200 0,57 1,75 13,0 23,3 ШХ15 520 1,04 920 268 3,43 710 2,64 178 0,4 2,5 26,4 48,8 Х12М 500 1,04 920 255 3,6 720 2,8 170 0,4 2,5 27,4 53,25 Х12М 510 1,06 910 255 3,56 720 2,8 162 0,37 2,7 29.3 62,48 - при технології іонного азотування в безводневих середовищах сталей без термообробки K = 3.2 …3,6 для пластичних маловуглецевих сталей, K = 4,2...5,0 для середньо та високо вуглецевих і лего- ваних сталей; - при технології іонного азотування в безводневих середовищах сталей після термообробки K = 8...9 для середньовуглецевих сталей, K = 12…13 для легованих середньовуглецвих сталей; - при технологіях іонного нітрогартування та оксинітрогартування K = 12…13, для середньову- глецвих малолегованих сталей, K = 26…29 для високолегованих середньо і високолегованих сталей. Бі- льші значення відносяться до технології оксинітрогартування. Дослідження показали, що найвищі значення контактної витривалості N та критерію K мають сталі з покриттями після технологій нітрогартування та оксинітрогартування. З формули (6) видно, що величина K залежить від таких факторів: товщини пh і твердості пH покриття та твердості основи oH ; відношень maxп hh , oп HH , оот HH ; градієнта твердості пок- риття пgradH ; залишкових напружень з і механічних характеристик сталі т та в . Кожний з цих факторів вносить свій вклад в величину критерію К. Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 66 На рис.1 – 2 наведені залежності комплексного критерію K від факторів maxп hh і oп HH , що включають основні характеристики покриття – товщину і твердість поверхні, для різних сталей при різних технологіях зміцнення (табл.1). З рисунків видно значний вплив цих факторів на критерій K і йо- го прямопропорційну залежність від них в певних діапазонах (табл.1) при кожній технології нанесення покриття. a б в Рис. 1 – Залежність комплексного критерію К відношення hn/hmax для різних сталей: 1 – 20; 2 – 45; 3 – ШХ15; 4 – Х12М при різних технологіях їх зміцнення: а – іонне азотування сталей без термічної обробки; б – іонне азотування після гартування; в – іонне нітрогартування a б в Рис. 2 – Залежність комплексного критерію К від відношення для різних сталей: 1 – 20; 2 – 45; 3 – ШХ15; 4 – Х12М при різних технологіях їх зміцнення: а – іонне азотування сталей без термічної обробки; б – іонне азотування після гартування; в – іонне нітрогартування Великий вплив на критерій K має твердість основи, на яку нанесене покриття. Це наглядно ви- дно з таблиць 3 і 4. Збільшення твердості основи сталі 45 в 2,1 рази за рахунок термообробки привело до збільшення K в 2,9 раз, а для сталі ШХ15 збільшення твердості основи з 268 до 710 НV (2,6 раз) приве- ло до збільшення K в 5,3 рази (табл.3). Дослідження показали, що при нітрогартуванні сталі Х12М від різних температур можна отримувати різну твердість основи за рахунок різного вмісту залишкового аус- теніту. Така зміна твердості основи цієї сталі з 400 до 720 НV (1,8 раз) привела до збільшення K в 3,2 рази (табл.4). Значний вплив на критерій K має градієнт твердості покриття, зменшення якого викликає сут- тєве збільшення K . Градієнт твердості зменшується при збільшенні товщини покриття та твердості ос- нови, що наглядно видно на прикладі сталі Х12М (табл.4). Застосування технології оксинітрогартування збільшує товщину покриття в порівнянні з нітрогартуванням при аналогічних режимах ХТО і зменшує градієнт твердості (табл.4). Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 67 Таблиця 4 Вплив твердості основи і товщини покриття на сталі Х12 М на градієнт твердості і критерій К при нітрогартуванні та оксинітрогартуванні № п/п maxh , мкм maxп hh nH , HV oH , HV oп HH отH , HV оот HH з , МПа пgradH пgradH 1 K Іонне нітрогартування 1 500 1,04 920 255 3,6 720 2,8 170 0,4 2,5 27,4 2 500 1,04 920 255 3,6 600 2,35 272 0,64 1,56 16,7 3 500 1,04 920 255 3,6 500 1,96 357 0,84 1,19 11,9 4 500 1,04 920 255 3,6 400 1,56 442 1,04 0,96 8,45 4 450 0,93 920 255 3,6 720 2,8 170 0,44 2,27 22,3 5 400 0,83 920 255 3,6 720 2,8 170 0,50 2,0 17,6 6 350 0,72 920 255 3, 6 720 2,8 170 0,57 1,75 13,3 7 300 0,62 920 255 3,6 720 2,8 170 0,66 1,51 9,86 Іонне оксинітрогартування 8 510 1,06 920 255 3, 6 720 2,8 162 0,37 2,7 29.3 До збільшення K приводять залишкові напруження стиску, величина яких зростає зі збільшен- ням твердості покриття та різниці між твердістю покриття і основи. Проте вплив цього фактора на кри- терій K менший в порівнянні з іншими факторами. Висновки Запропонований комплексний критерій K дає можливість оцінювати вплив основних факторів, що характеризують композицію «азотоване покриття – основа», на її контактну витривалість при терті кочення. Виявлена кореляційний зв’язок між комплексним критерієм K і контактною витривалістю ста- лей при терті кочення. Більшому значенню К відповідає більша контактна витривалість зразків з покрит- тями. Встановлені оптимальні значення комплексного критерію K для різних типів сталей і техноло- гій нанесення покриття, при яких досягається максимальна контактна витривалість композиції «азотова- не покриття-основа». Досліджено вплив основнихфакторів на величину комплексного критерія. Дослідження показали, що найвищі значення комплексного критерію K та контактної витрива- лості при терті кочення мають сталі з покриттями після технологій нітрогартування та оксинітрогарту- вання. Література 1. Каплун В.Г. Ионное азотирование в безводородных средах / В.Г. Каплун П.В. Каплун // Хмельницький – ХНУ.– 2015.–344с. 2. Трубин Г.К. Контактная усталость материалов для зубчатих колес. М, Машгиз, 1962, – 404с. 3. Зинченко В.М. Инженерия поверхности зубчатих колес методами химико-термической обра- ботки.—М.:Изд-во МГТУ им.Н.Э.Баумана, 2001.-303с. 4. Тескер Е.И. Контактная прочность цементованных и нитроцементованных зубчатих ко- лес.//МиТОМ.1988.№2.С.46—50. 5. Бакэнгем Е. Руководство по проектированию зубчатих передач, части 2 и 3. Машгиз, 1948. 6. Мороз Л.С. ,Шураков С.С. Проблема прочностицементованной стали Л. :Минтрансмаш, 1947, .228с. 7. Залко А.И. Сопротиление усталости высоконагруженных зубчатих колес из различных сталей //Вестник машиностроения. 1988. №8. С.57—59. 8. Саверин М.М. Контактнаяпрочностьметаллов. (ЦНИИТМАШ, кн.2), Машгиз, 1946. 9. Упрочнение стальних деталей химико-термическойобработкой (поверхностное насыщение углеродом и азотом). Методы оценки показателей качества /В.Г.Воробьев, Б.В.Георгиевская, В.М.Зинченкоидр.//М.:Изд. стандартов, 1976. 64с. 10. Кантор С.И.,Шмыков А.А. О механизменауглероживания стали//Контролируемыеатмосферы: Материалысеминара /МДНТП им. Ф.Э.Дзер-жинского. М., 1971. С.56—70. 11. Андреев Ю.Н., Бодячевская Т.А., Черняховский Е.З. Влияние точности регулирования С- потенциала на распределение углерода в цементованном слое деталей// Печи машиностроительной про- мышленности: Сб.трудов/ ВНИПИТеплопроект. М., 1975. Вып. 36.С.45—49. Комплексний критерій оцінки контактної витривалості конструкційних елементів з азотованими покриттями при терті кочення Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 68 12. Гуревич А.П., Юрьев С.Ф.Ороли остаточних напряжений в повышении предела выносливос- ти стали при химико-термической обработке // Повышение усталостной прочности деталей машин пове- рхностной обработкой.М.,1952.С.43—63. 13. Контпорович И.Е.Термическаяобработкасталиичугуна. М.:Металлургиздат,1950.683с. 14. Каплун П.В. Визначення залишкових напружень в азотованих шарах після іонного азотуван- ня за показниками мікротвердості/ П.В. Каплун, Б.А.Ляшенко//Проблемы прочности, №6, 2016, С. 56–63. 15. Каплун П.В. Підвищення зносостійкості і довговічності підшипників кочення/ П.В.Каплун, К.А. Паршенко/ Хмельницький – ХНУ.– 2016.–237с. Поступила в редакцию 26.09.2017 Kaplun P.V., Gonchar V.A. Complex criterion of assessment of contact experience of structural elements with nitrogen coatings at termination. The complex coefficient of estimation of quality of composition is offered it is "nitrided coverage-basis" taking into account the thickness of coverage, hardness of surface and basis,gradient of hardness of coverage and maximal remaining tensions in coverage on the criterion of her maximal pin endurance at the friction of woobling. Key words: coverage, coefficient, basis, quality, gradient. References 1. Kaplun V.G. Ionnoe azotirovanie v bezvodorodnyh sredah / V.G. Kaplun P.V. Kaplun // Hmel'nic'kij – HNU.– 2015.–344s. 2. Trubin G.K. Kontaktnaja ustalost' materialov dlja zubchatih koles. M, Mashgiz, 1962, – 404s. 3. Zinchenko V.M. Inzhenerija poverhnosti zubchatih koles metodami himiko-termicheskoj obrabotki.—M.:Izd-vo MGTU im.N.Je.Baumana, 2001.-303s. 4. Tesker E.I. Kontaktnaja prochnost' cementovannyh i nitrocementovannyh zubchatih koles.//MiTOM.1988.№2.S.46—50. 5. Bakjengem E. Rukovodstvo po proektirovaniju zubchatih peredach, chasti 2 i 3. Mashgiz, 1948. 6. Moroz L.S. ,Shurakov S.S. Problema prochnosticementovannoj stali L. :Mintransmash, 1947, .228s. 7. Zalko A.I. Soprotilenie ustalosti vysokonagruzhennyh zubchatih koles iz razlichnyh stalej //Vestnik mashinostroenija. 1988. №8. S.57—59. 8. Saverin M.M. Kontaktnajaprochnost'metallov. (CNIITMASh, kn.2), Mashgiz, 1946. 9. Uprochnenie stal'nih detalej himiko-termicheskojobrabotkoj (poverhnostnoe nasyshhenie uglerodom i azotom). Metody ocenki pokazatelej kachestva /V.G.Vorob'ev, B.V.Georgievskaja, V.M.Zinchenkoidr.//M.:Izd. standartov, 1976. 64s. 10. Kantor S.I.,Shmykov A.A. O mehanizmenauglerozhivanija stali//Kontroliruemyeatmosfery: Materi- alyseminara /MDNTP im. F.Je.Dzer-zhinskogo. M., 1971. S.56—70. 11. Andreev Ju.N., Bodjachevskaja T.A., Chernjahovskij E.Z. Vlijanie tochnosti regulirovanija S- potenciala na raspredelenie ugleroda v cementovannom sloe detalej// Pechi mashinostroitel'noj promyshlennosti: Sb.trudov/ VNIPITeploproekt. M., 1975. Vyp. 36.S.45—49. 12. Gurevich A.P., Jur'ev S.F.Oroli ostatochnih naprjazhenij v povyshenii predela vynoslivosti stali pri himiko-termicheskoj obrabotke // Povyshenie ustalostnoj prochnosti detalej mashin poverhnostnoj obrabot- koj.M.,1952.S.43—63. 13. Kontporovich I.E.Termicheskajaobrabotkastaliichuguna. M.:Metallurgizdat,1950.683s. 14. Kaplun P.V. Viznachennja zalishkovih napruzhen' v azotovanih sharah pіslja іonnogo azotuvannja za pokaznikami mіkrotverdostі/ P.V. Kaplun, B.A.Ljashenko//Problemy prochnosti, №6, 2016, S. 56–63. 15. Kaplun P.V. Pіdvishhennja znosostіjkostі і dovgovіchnostі pіdshipnikіv kochennja/ P.V.Kaplun, K.A. Parshenko/ Hmel'nic'kij – HNU.– 2016.–237s.