Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 69 Дмитриченко М.Ф.,* Приймак Л.Б.,* Довгаль А.Г.,* Білякович О.М.,* Савчук А.М.,** Туриця Ю.О.** *Національний транспортний університет, м. Київ, Україна; **Національний транспортний університет, м. Київ, Україна E-mail: yuliya_tur@ukr.net ВИБІР СКЛАДУ ПІДШАРУ ДЛЯ ТЕРМОБАР’ЄРНИХ ПОКРИТТІВ ТЕПЛОНАВАНТАЖЕНИХ ДЕТАЛЕЙ АВІАЦІЙНОЇ НАЗЕМНОЇ ТЕХНІКИ УДК 621.891:631.31 Досліджені адгезійні властивості композиту системи Al2O3–ZrO2 в результаті змочування у вакуумі розпла- вами системи Ni-Al, з метою дослідження можливості використання цих сплавів у якості проміжного шару для ста- левих деталей авіаційної наземної техніки, та високотемпературної поведінки цих розплавів на межі системи «кераміка-розплав». Встановлено, що розплав чистого нікелю не змочує кераміку системи Al2O3–ZrO2, проте домішки алюмінію в нікель у обсязі 15 % суттєво інтенсифікують процес адгезійної взаємодії з утворенням контакт- них кутів θ = 20°. Розраховані основні параметри адгезійної взаємодії та досліджена структура контактної зони. Встановлена доцільність застосування вказаного сплаву Ni-15 % Al для проміжного шару покриття системи Al2O3–ZrO2 для захисту сталевих теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки. Ключові слова: авіаційна наземна техніка, теплозахисне покриття, адгезійні властивості, керамічний зразок. Вступ Раніше було ретельно досліджено використання кераміки системи SiC–Al2O3–ZrO2 у якості зовнішнього шару теплозахистного покриття, а саме проведено його високотемпературне окиснення до температур 1600 оС та досліджена структура та фазовий склад зовнішнього шару окалини та встановле- но, що в результаті окиснення на поверхні утворюються щільна шарувата структура селіманіту Al2SiO5 ромбовидної сингонії, що щільно екранує поверхню композиту від подальшого проникнення кисню та руйнації композиту та володіє достатньою адгезією до «матриці» композиту [1]. Матеріали цієї системи дуже ефективно використовуються і в якості нанесення покриттів на сталеві деталі, проте питання адгезії цієї композиційної кераміки до сталевої підкладки в умовах термічного циклювання не вирішені і доте- пер. Покриття, що розробляється є багатофункціональним, тобто тепло- та зносо-захисним. А це значить, що його проміжний шар повинен мати якнайнижчу теплопровідність. Як відомо, найнижчу теплопровідність мають багатофазні системи з розорієнтованими структурами, що мають якнайбільшу поверхню міжфазного розділу, зокрема евтектики. Відомі теплозахисні композиції на базі оксидів рідкоземельних лактану і церію (λ = 0,52 Wm-1K-1) [2], проте не варто нагадувати вартість цих елементів та їх витрати в промисловому маштабі. Також відома низька теплопровідність стабілізованого оксидом ітрію оксиду цирконію (λ = 2,1 Wm-1K-1) [2]. Проте, також, композиція надто дорога для промислового використання. Відомо, що система оксидів алюмінію та цирконію в концентрації 68 % Al2O3– 32 % ZrO2 утворює евтектику при температурі плавлення 1910 оС [3], що володіє теплопровідністю за 1000 оС. (λ = 2,71Wm-1K-1) та міцністю на згин 145 МПа, що дозволяє її рекомендувати як композицію для нане- сення теплозахисного шару багатофункціональних покриттів. До того ж, оксид алюмінію не дуже кош- товний та недефіцитний компонент, дещо дорожче оксид цирконію, проте він складає лише третину від всієї композиції. Тому керамічний композит складу 68 % Al2O3– 32 % ZrO2 було обрано як базовий для визначення металевого складника, що володів би якнайкращою взаємодією з ним. Мета роботи Вивчення контактної взаємодії кераміки системи 68 % Al2O3– 32 % ZrO2 зі сплавами на основі нікелю. Дослідження адгезійних характеристик системи та вивчення взаємного впливу «кераміка- розплав» в результаті високотемпературної контактної взаємодії. Ретельне дослідження структури контактної зони та підкладки після взаємодії та визначення найбільш оптимальних технологічних режимів синтезу майбутнього термобар’єрного покриття. Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 70 Методика та матеріали Вихідні керамічні зразки складу (мас.) 68 % Al2O3–32 % ZrO2 розміром 15 мм × 15 мм × 5 мм от- римували методом порошкової металургії гарячим пресуванням. Вихідні порошки компонентів шихти були наступними: оксид алюмінію (ТУ 6-09-2486-77) і оксид цирконію (ТУ 6-09-03-350-73). Вихідна зернистість всіх порошків складала 40 - 50 мкм. У відповідному співвідношенні порошки перемішували протягом 30 хв у полімерній посудині на обертовому рольганзі. Після просіву (d < 50 мкм) шихту заси- пали в графітову пресформу, робочі поверхні якої захищали шаром нітриду бору для запобігання взаємодії між пресованим матеріалом і високоміцним графітом марки МПГ-7. Гаряче пресування проводили на установці СПД-120 з індукційним нагрівом без захисної атмо- сфери. Температуру контролювали за допомогою пірометру. Навантаження прикладали за температури 800 ºС, а розігрів припиняли за початку інтенсивного усадження (1470 °С). Отримані зразки з пористістю 2 - 3 % шліфували до 5 класу поверхні та видалення нерівномірного дефектного шару. Для отримання нікелевих та нікельалюмінієвих сплавів з домішками алюмінію у кількості 10 та 15 % у вакуумній печі СШВЛ сплавляли суміші відповідних порошків на етиловому спирті для рівномірного розміщення. Використовували наступні порошкові матеріали: нікель марка Н-0 (ГОСТ 849-70) і алюміній ПА-4 (ГОСТ 6058-73). Дослідження змочування керамічної підкладки розплавом проводили на вакуумній установці «ле- жача крапля» [4], де в вакуумі 1,33 МПа підігрівали зразок «сплав на підкладці» до його повного розп- лавлення за температур, які на 50 - 100 °С перевищують температуру плавлення відповідних сплавів та за допомогою фотофіксації в часі спостерігали за контактними кутами змочування протягом 30 хв (у випад- ку відсутності змочування) крізь синій світлофільтр для отримання чіткого зображення цифрової камери. Контроль температури в печі здійснювали вольфрам-ренієвою термопарою ВР 5/20. Далі успішно змочені зразки різали алмазними колами для отримання шліфів і подальшого металографічного аналізу. Металографічні, мікроструктурні і мікрорентгеноспектральні дослідження проводили суворо пер- пендикулярно поверхні розділу «крапля-кераміка» на електронному мікроскопі РЭМ-106И з використан- ням азотного мікрорентгеноспектрального аналізатора. Результати дослідження і їх обговорення Вихідна структура керамічних зразків до взаємодії з розплавом (рис. 1) підтверджує наявність трьох фазових ділянок: зерна оксиду алюмінію – темна фаза, евтектики оксид алюмінію – оксид цирконію (строката фаза), та окремих зерен оксиду цирконію – світла фаза. Рис. 1 – Вихідна структура керамічної підкладки складу Al2O3-32 % ZrO2 (зб. 500) після гарячого пресування шихти за температури 1470 оС та зернистості вихідних компонентів шихти 40 - 50 мкм Як відомо [5], навіть невеликі домішки алюмінію в нікелі суттєво знижують поверхневий натяг краплі розплаву (табл. 1), що мусить в свою чергу суттєво поліпшити контактну взаємодію з твердою фазою. Таблиця 1 Поверхневий натяг спллаву Ni-Al в залежності від концентрації Al CAl, % (мас.) (σAl = 770 мН/м) σNi-Al, мН/м (σNi = 1700 мН/м) 0 1700 10 1590 15 1550 Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 71 Саме на цій підставі було і обрано алюміній в якості легуючої добавки в нікель. До того ж у кількості 15 % (мас.) алюміній з нікелем утворюють стійкий інтерметалід Ni3Al, що відрізняється висо- кою хімічною та термічною стійкістю та гарною адгезією до сталей, титанових сплавів та тугоплавких сполук [6, 7]. Кінетика зміни крайових кутів змочування в часі для різного вмісту домішок алюмінію на- ведена на рис. 2. Як видно з наведеного рисунку домішка у кількості 15 % призводить до повного змочу- вання кераміки θ = 20° вже на 5-тій хвилині контактної взаємодії, та утворює міцний адгезійний зв’язок з керамічною підкладкою (табл. 2), робота якого розрахована за відомою методикою [8]. Рис. 2 – Кінетика кутів змочування кераміки 68 % Al2O3-32 % ZrO2 розплавами системи Ni-Al: 1 – 100 %Ni; 2 – Ni – 10 % Al; 3 – Ni – 15% Al Таблиця 2 Енергетичні параметри змочування кераміки Al2O3-32%ZrO2 сплавами Ni-Al (вакуум 1,33 МПа) СAl, % (маc.) Час контактування до стабілізації кута θ, хв Температура, °С Контактний кут θ, град Робота адгезії, мДж/м2   cos1жгAW 0 2 1560 120 850 10 1 1520 90 1590 15 5 1520 20 3006 Електронне зображення перехідної зони «розплав - кераміка» при збільшенні 500 наведено на рис. 3 у вторинних (а) та у пружно відбитих електронах (б). Вона характеризується чіткою та значно по- довженою лінією розподілу, що свідчить не лиши про поверхнево - активну але і про суттєву міжфазну взаємодію. Оскільки викривлення контактної поверхні від умовної площини у складну поверхню значно збільшує її площу і ще більше поліпшує її адгезійні властивості. а б Рис. 3 – Електронна фатографія збільшення 500 перехідної зони розплав Ni3Al та тугоплавкої кераміки складу Al2O3-32%ZrO2 у вторинних електронах (а), у відбитих електронах (б) та результати хімічного аналізу вказаних фаз рис. 3 (а) Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 72 Аналіз структурних складових (табл. 3, рис. 3) дозволяє зауважити наступне: підкладка зберігає свою вихідну морфологію – зерна оксиду алюмінію (рис. 3, спектри 1 - 3) та евтектики оксиду алюмінію (рис. 3, спектри 4 - 5) – оксиду цирконію (рис. 3, спектри 6 - 7) за винятком наступних несуттєвих змін. У примежевій зоні керамічної підкладки відбувається остаточний переплав залишків оксиду цирконію та утворення евтектики. Таблиця 3 Хімічний склад фаз до рис. 3, а Спектри Ni O Al Zr Спектр 1 0,33 30,67 69,00 - Спектр 2 - 55,88 44,12 - Спектр 3 - 52,05 47,95 - Спектр 4 - 28,49 59,60 11,91 Спектр 5 - 30,45 58,16 9,18 Спектр 6 0,59 18,73 5,98 74,70 Спектр 7 0,01 19,14 3,15 77,7 Спектр 8 83,79 0,87 14,00 1,34 Спектр 9 84,72 0,91 14,37 - Більш наглядно структуру керамічної підкладки після контактної взаємодії можна розглянути у зображенні, що у відбитих електронах. Вона дуже подібна до вихідної структури керамічної підкладки (рис. 1). Металевий розплав зберігає свою концентрацію (рис. 3, спектри 8, 9) за винятком певного випа- ровування алюмінію, та несуттєвого дифузійного проникнення решти елементів, зокрема кисню та цирконію. Для більш ретельного дослідження фазового складу на межі розподілу та особливості її морфології було ретельно вивчено контактну зону на межі «розплав-кераміка» за збільшення 1000. Ре- зультати такого дослідження структури та мікрорентгеноспектрального аналізу представлені на рис. 4. На електронному знімку відразу помітно, що реальна довжина межі переходу «розплав-кераміка» суттєво довша (майже вдвічі), ніж умовно проведена по прямій лінії між двома сусідніми крапками, що однозначно свідчить, що і площа поверхні розділу «розплав-кераміка» значно більша, ніж умовна гео- метрична площа контакту наявна по площині без викривлень. Мікрорентгеноспектральний аналіз різних ділянок фазового контрасту дає можливість робити висновки, що нікель алюмінієвий розплав контактує з рештою керамічної підкладки крізь дуже тонкий (5 - 10 мкм), але неперервний прошарок з оксиду алюмінію (рис. 4. (б), спектр 4). В одному з попередніх досліджень [9] було встановлено, що при контактуванні розплаву інтерметаліду Ni3Al та Al2O3 було виявлено дрібнодисперсну евтектичну струк- туру цих компонентів. Це явище спостерігається і на рис. 4 (б) у вигляді ділянок, де світла фаза розплаву Ni3Al (рис. 4, спектр 7) при охолодженні зупинила спробу захопити в себе частинку досить пластифікованої на той час темної фази Al2O3 (рис. 4, спектр 4). а б Рис. 4 – Електронна фотографія збільшення 1000 перехідної зони розплав Ni3Al та тугоплавкої кераміки складу Al2O3-32 % ZrO2 у вторинних електронах (а), у відбитих електронах (б) та результати хімічного аналізу вказаних фаз рис. 4 (а) Відразу ж під таким складним та неперервним шаром розташовується евтектика Al2O3-ZrO2 – це строката структура темної та світлої фази (рис. 4, спектри 3 та 6). Також у безпосередній близькості до Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 73 зони розподілу «розплав-кераміка» спостерігаються поодинокі одиничні зерна оксиду алюмінію (рис. 4, спектри 1 та 2) розміром 25 та 15 мкм відповідно, з оплавленими межами та частково «розчиненими» (насправді це дрібнодисперсна механічна суміш) в евтектичній структурі. Проведений мікрорентгеноспектральний аналіз контактної зони «розплав - кераміка» за збільшень 500 та 1000 дозволяє зробити наступний важливий висновок – при обробленні нанесеного по- криття висококонцентрованими джерелами енергії (плазмовим пальником або лазером) проміжний шар покриття з металоподібного Ni3Al буде здебільшого контактувати не з одиничними зернами оксиду алюмінію, що мають теплопровідність λ = 35 Wm-1K-1, а з дрібнодисперсною структурою евтектичної морфології оксид алюмінію – оксид цирконію, що має теплопровідність λ = 2,71 Wm-1K-1 за температури 20 °С, що значно не погіршить теплозахисних властивостей термобар’єрного покриття. Таблиця 4 Хімічний склад фаз до рис. 4, а Спектри Ni O Al Zr Спектр 1 - 30,67 69,33 - Спектр 2 - 45,88 54,12 - Спектр 3 - 42,05 57,95 - Спектр 4 0,85 28,09 59,20 11,84 Спектр 5 1,19 18,73 5,98 74,10 Спектр 6 0,01 19,19 3,10 77,7 Спектр 7 82,79 0,87 15,00 1,34 Спектр 8 84,72 0,91 14,37 - Про зміну структури керамічної підкладки на глибині 500 мкм після контактної взаємодії з розп- лавом за температури 1520 °С можна робити висновки з рис. 5. Рис. 5 – Електронна фотографія збільшення 500 кераміки складу Al2O3-32 % ZrO2 у відбитих електронах після контактної взаємодії з розплавом Ni-15 % Al та результати хімічного аналізу вказаних фаз рис. 5 Таблиця 5 Хімічний склад фаз до рис. 5, а Спектри Ni O Al Zr Спектр 1 0,01 19,19 3,10 77,7 Спектр 2 0,36 20,17 - 79,47 Спектр 3 - 37,47 62,53 - Спектр 4 - 30,67 69,33 - В результаті такої взаємодії цілком зберігається фазовий склад вихідної керамічної підкладки, що була отримана гарячим пресування шихти в співвідношенні 68 % Al2O3 – 32 % ZrO2 за температури 1470 °С. В ній цілком зберігаються фази оксиду алюмінію (рис. 5, спектри 3 та 4) та оксиду цирконію (рис. 5, спектри 1 та 2), проте в нього спостерігається незначне дифузійне проникнення нікелю. Зернистість оксиду алюмінію у вільному вигляді суттєво зменшилась з 40 - 50 мкм до 10 - 20 мкм (рис. 5). А оксид цирконію виявлено як у вільному вигляді так і в складі евтектики, що щільно оточує зерна оксиду алюмінію. Все це дає змогу зробити висновок, що структура підкладки на глибині 500 мкм під розплавом зберігаються у вихідному вигляді, а значить можна допустити гіпотезу, що зберігаються і властивості керамічної підкладки. Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 74 Висновки Тож у результаті виконання дослідження наведеного в статті можна зробити наступні висновки: - в результаті дослідження контактної взаємодії теплозахистної кераміки складу 68 % Al2O3 – 32 % ZrO2 що має частково евтектичну структуру а частково вільні компоненти з розплавами системи Ni-Al, було підібрано склад металевого підшару для нанесення теплозахисних покриттів – Ni – 15 % Al, що в твердому стані має структуру інтерметаліду Ni3Al; - було встановлено, що Ni у чистому вигляді не змочує кераміку Al2O3-32 % ZrO2, але домішки алюмінію у кількості 15 % суттєво знижують силу поверхневого натягу і суттєво інтенсифікують кон- тактну взаємодію з утворенням контактних кутів змочування θ = 20°; - в результаті дослідження контактної зони системи «розплав - кераміка» у твердому стані було встановлено, що має місце не лише поверхнево-активна, а і міжфазна взаємодія розплаву, зокрема з ок- сидом алюмінію, суттєвої хімічної взаємодії не відбувається, за винятком не суттєвого дифузійного про- никнення елементів, всі компоненти та структурні складові системи зберігається у майже вихідному вигляді; - проведене дослідження містить вельми цінну інформацію стосовно розробки технологічних умов нанесення термобар’єрного шару покриття та його подальшої обробки. Література 1. A.G. Dovgal. Development of the Thermal Barrier Coating for Heat Affected Components of Aircraft Ground Support Equipment // Proceeding of the National Aviation University. – № 4 (61). – 2014. – P. 100–104. 2. Z.H.Xu, L.M.He,R.D.Mu, S.M.He et al. Double-ceramic-layer thermal barrier coatings based on La2(Zr0,7Ce0,3)2O7(LZ7C3)/La2Ce2O7(LC) deposited by electron-beam-physical vapor deposition / Applied Surface Science. – 2010. – V. 256. – P. 3661-3668. 3. Бережной А.С. Многокомпонентные системы окислов. / А.С. Бережной – К.: «Наукова думка». – 1970. – 544 с. 4. Панасюк А.Д., Уманский А.П., Довгаль А.Г. Исследование контактного взаимодействия кера- мики SiC-Al2O3 с никелем, алюминием и никель-алюминиевыми сплавами // Адгезия расплавов и пайка материалов. – № 43. – 2010. – С. 55-63. 5. Ниженко В. И., Флока Л. И. Поверхностное натяжение жидких металлов и сплавов (одно- и двухкомпонентные системы): Справочник. – М.: Металлургия, 1981. – 208 с. 6. Коновал В.П., Довгаль А.Г., Уманский А.П., Панасюк А.Д., Субботин В.И. Композиционные материалы системы (Ti,Cr)B2–NiAl с различным соотношением структурных составляющих для нанесе- ния покрытий // Труды III-й международной самсоновской конференции «Материаловедение тугоплав- ких соединений». – К.: 2012. – С. 168. 7. Коновал В. П., Пугачевська Є. П., Довгаль А. Г. Контактна взаємодія матеріалів на основі ди- бориду титану-хрому із сполуками на основі нікелю // Матеріали II конференції молодих учених «Реальність та перспективи матеріалознавства», 21-25 червня 2011 року. – К.: 2011. – С. 50-51. 8. Найдич Ю. В. Контактные явления в металлических расплавах. – К.: Наук, думка, – 1972. – 196 с. 9. Довгаль А. Г., Вронская О. С., Костенко А. Д. Разработка газотермических карбидокремние- вых покрытий с повышенным уровнем износостойкости // Проблеми трибології. – № 4. – 2013. – С. 33-39. Поступила в редакцию 27.09.2017 Вибір складу підшару для термобар’єрних покриттів теплонавантажених деталей авіаційної наземної техніки Проблеми трибології (Problems of Tribology) 2017, № 3 75 Dmitrichenko N.F., Priymak L.B., Dovgal A.G., Bilyakovich O.N., Savchuk A.N., Turitsya Y.A. Selec- tion of the sublayer content for the thermal barrier coating heat affected components of aircraft ground support equipment. Adhesive behavior of components composite Al2O3–ZrO2 when wetting in vacuum by the Ni-Al components melt have been researched, in order to investigate the possibility of this alloys application as an intermediate layer for the steel elements of aircraft ground support equipment, and high temperature behavior of this melts on border of the system “ceramics-melt”. It has been established, that the melts of pure nickel does not wet the Al2O3–ZrO2 components ceramics, however admixtures of the aluminium in nickel in rate of 15% substantially intensify the process of adhesive interaction forming the contact angles θ = 20°. Main figures of adhesive interaction have been calculated and the structure of contact area has been researched. Application advisability of specified alloy Ni-15 % Al for the intermediate layer of the coating system Al2O3–ZrO2 for protection of steel heat-bearing elements of aircraft ground support equipment has been detected. Key words: aviation ground technology, heat-protective coating, adhesion properties, ceramic sample. References 1. A.G. Dovgal. Development of the Thermal Barrier Coating for Heat Affected Components of Aircraft Ground Support Equipment. Proceeding of the National Aviation University. № 4 (61). 2014. P. 100–104. 2. Z.H.Xu, L.M.He,R.D.Mu, S.M.He et al. Double-ceramic-layer thermal barrier coatings based on La2(Zr0,7Ce0,3)2O7(LZ7C3)/La2Ce2O7(LC) deposited by electron-beam-physical vapor deposition. Applied Surface Science. 2010. V. 256. P. 3661-3668. 3. Dovgal A. G., Vronskaya O. S., Kostenko A. D. Razrabotka gazotermicheskih karbidokremnievyih pokryitiy s povyishennyim urovnem iznosostoykosti. Problemi tribologIYi. # 4. 2013. S. 33–39.3. Berezhnoy A.S. Mnogokomponentnyie sistemyi okislov. A.S. Berezhnoy. K.: «Naukova dumka». 1970. 544 р. 4. A.D. Panasyuk, A.P. Umanskiy, A.G. Dovgal Issledovanie kontaktnogo vzaimodeystviya keramiki SiC-Al2O3 s nikelem, alyuminiem i nikel-alyuminievyimi splavami. Adgeziya rasplavov i payka materialov. #43. 2010. Р. 55-63. 5. Nizhenko V. I., Floka L. I. Poverhnostnoe natyazhenie zhidkih metallov i splavov (odno- i dvuhkomponentnyie sistemyi): Spravochnik. M. Metallurgiya, 1981. 208 р. 6. Konoval V.P., Dovgal A.G., Umanskiy A.P., Panasyuk A.D., Subbotin V.I. Kompozitsionnyie materialyi sistemyi (Ti,Cr)B2–NiAl s razlichnyim sootnosheniem strukturnyih sostavlyayuschih dlya naneseniya pokryitiy. Trudyi III-y mezhdunarodnoy samsonovskoy konferentsii «Materialovedenie tugoplavkih soedineniy». K. 2012. Р. 168. 7. Konoval V. P., Pugachevska E. P., Dovgal A. G. Kontaktna vzaEmodIya materIalIv na osnovI diboridu titanu-hromu Iz spolukami na osnovI nIkelyu. MaterIali II konferentsIYi molodih uchenih «RealnIst ta perspektivi materIaloznavstva», 21-25 chervnya 2011 roku. K.: 2011. Р. 50-51. 8. Naydich Yu. V. Kontaktnyie yavleniya v metallicheskih rasplavah. K. Nauk, dumka, 1972. 196 р. 9. Dovgal A. G., Vronskaya O. S., Kostenko A. D. Razrabotka gazotermicheskih karbidokremnievyih pokryitiy s povyishennyim urovnem iznosostoykosti. Problemi tribologIYi. # 4. 2013. Р. 33–39.