CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 84 ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПЕРСОНІФІКОВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТРАЄКТОРІЙ УЧНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ В. Б. Дем’яненко м. Київ, Національний центр «Мала академія наук України» demyanenko@i.ua Останніми роками реформаторські тенденції дуже помітні в системі позашкільної освіти: ставиться задача створити нову систему освіти, що сприяє особистісному професійному самовизначенню дітей, їх адаптації до життя в динамічному інформаційному суспільстві, розвитку творчих здібностей, залученню до культури. Особистісно орієнтована освіта – це не формування особистості із заданими наперед властивостями, а ство- рення сприятливих умов для повноцінного виявлення та розвитку осо- бистісних функцій учня. Серед найбільш плідних застосувань комп’ютера Ю. І. Машбиць виокремлює важливість реалізації проблем- ного навчання; формування творчого мислення школярів, готовності їх до творчої праці [4]. М. І. Жалдак акцентує увагу на тому, що при вико- ристанні ІКТ у навчальному процесі «мова не повинна йти лише про вивчення певного навчального матеріалу, а, перш за все, про всебічний і гармонійний розвиток особистості учнів, їх творчих здібностей» [3]. В. Ю. Биков зазначає, що в останні роки подальшого динамічного роз- витку набувають засоби і технології інформаційно-комунікаційних ме- реж (ІКМ), зокрема Інтернет, що утворюють комп’ютерно-технологічну платформу навчального середовища сучасної освіти, передусім відкри- тої. На цій основі здійснюється предметно-технологічна організація ін- формаційного освітнього простору, упорядковуються процеси накопи- чення і зберігання різних предметних колекцій електронних обчислюва- льних ресурсів, забезпечується рівний доступ до них тих, хто навчаєть- ся, суттєво покращується ІКТ-підтримка процесів навчання, проведення наукових досліджень та управління освітою [1]. Тому головною рисою освітнього комп’ютерно-орієнтованого сере- довища Малої академії наук України (МАНУ) є визначення, формування та добір програмно-інформаційних засобів, наявність чіткої методики використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчально- дослідницькій діяльності, фільтрації даних, які надходить до учнів. Зро- стають вимоги щодо підвищення продуктивності ІКТ, їх надійності при постійному збільшенні обсягів опрацьованих даних. Одночасно гостро стоїть питання щодо скорочення витрат на підтримку і розвиток ІКТ- CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 85 інфраструктури та підвищення її адаптивності до потреб освітніх закла- дів. Одним з ефективних способів виконання цих вимог є використання ІКТ для навчання учнів на основі впровадження «Cloud Computing» («хмарні обчислення» (ХО)), які є одним з найбільш перспективних інноваційних напрямів розвитку мережних сервісів ІКТ. За принципом ХО побудоване освітнє комп’ютерно-орієнтоване се- редовище МАНУ, де роль приватних хмар відіграють мережні елект- ронні майданчики. За визначенням В. Ю. Бикова, мережний електрон- ний майданчик – МЕМ (Network Platform) – віртуальний ІКТ-об’єкт ада- птивних ІКМ, ситуаційна складова логічної мережної інфраструктури ІКМ із тимчасовою гнучкою архітектурою, що за своєю будовою і часом існування відповідає персоніфікованим потребам користувача, а його формування і використання підтримується ХО-технологіями [1]. Елект- ронні майданчики забезпечують розгортання інфраструктури навчально- го призначення з необхідним ПЗ та інформаційними джерелами, а також надання механізмів доступу до них за межами інфраструктури освітньо- го установи, безпосередньо в мережі Internet, функціонально забезпечу- ючи діяльність абонентів в ході виконання завдань освітнього процесу. Концепція МЕМ об’єднує такі моделі й технології як обчислення за ви- могою (Computing On-Demand), ресурсну модель обчислень (Utility Computing), Grid computing та надання різних елементів інформаційної системи у вигляді сервісу. Всі мережні сервіси, що необхідні для забез- печення освітнього процесу МАНУ встановлюються, налаштовуються й оновлюються на МЕМ. Програмно-інформаційні засоби МЕМ забезпе- чують моделювання навчального та адміністративного процесу. Зазна- чені вище технології є ключовими при створенні електронних майдан- чиків керівника територіального наукового відділення МАНУ, модера- тора, викладача, методиста, учня, експерта, обліку персоналу та учнів, бібліотеки, приймальної комісії ВНЗ, навчальної частини ВНЗ та ін. Ін- формаційні ресурси при цьому організовані у вигляді розподіленої бази даних, де вони об’єднані в ієрархічні групи відповідно до організаційної структури процесу взаємодії абонентів. Підтримку взаємодії суб’єктів освітнього процесу забезпечує пев- ний набір функцій, режимів та процедур, що реалізуються як мережні сервіси МЕМ. До цих інструментів відносяться засоби формування пер- соніфікованих навчальних планів та навчальних програм за темами, біб- ліотечних ресурсів, програмних ресурсів, формування та розподіл прак- тичних, лабораторних, контрольних та тестових завдань, проведення різноманітних за метою групових відеосесій (лекції, опитування, консу- льтації, підтримка доступу до аналітичного обладнання) пересилання повідомлень тощо. Також організовані програмні модулі підтримки CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 86 створення та обміну поштовими повідомленнями, спілкування на фору- мі. Використання спеціалізованих програмних засобів підтримки прове- дення науково-практичних і експериментальних робіт значно розширю- ють можливості застосування аналітичного обладнання в навчальному процесі. Для цього формуються віртуальні навчальні кабінети, на елект- ронних майданчиках яких учням надається доступ до цих засобів. Використання сервісів МЕМ дозволяє розширити інформаційний простір навчально-дослідницької діяльності учнівської молоді МАНУ; побудувати особистісно-орієнтоване освітнє середовище; спроектувати і реалізувати персоніфіковані освітні траєкторії кожного учня з викорис- танням педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій; роз- робляти та використовувати існуючі програмні засоби для навчання у вигляді послідовного або розгалуженого ланцюга динамічних сценаріїв взаємодії учнів з викладачами з забезпеченням можливостей переходів в різні інформаційні блоки; надає змогу інтеграційних заходів діяльності загальноосвітнього навчального закладу, ВНЗ в діяльність позашкільно- го навчального закладу; використовувати в навчально-виховному про- цесі інформаційні ресурси наукових лабораторій та університетів; залу- чати викладачів провідних університетів країни і науковців Національ- ної Академії наук України, Національної Академії педагогічних наук України, що в свою чергу забезпечить можливість здобування знань, формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнівської молоді, підготовку до навчання у ВНЗ, а також до науково- дослідницької діяльності. Список використаних джерел 1. Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційно-комунікаційні технології в освіті : збірник наук праць. Випуск 11. – 2011. – С. 8-23. 2. Дем’яненко В. Б. Мережні електронні площадки як засіб форму- вання інформаційної системи навчального призначення для учнів Малої академії наук України / В. Б. Дем’яненко // Інформаційно-комунікаційні технології в освіті : збірник наук праць. Випуск 12. – Херсон : ХДУ, 2012. – С. 146-152. 3. Жалдак М. І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики / М. І. Жалдак // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук праць / Редкол. – К. : НПУ ім. М. П. Драго- манова. – Випуск 7. – 2003. – С. 3-16. 4. Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспек- тивы / Е. И Машбиц. – М. : Знание, 1986. – 80 с.