CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 

 93 

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В АРХІТЕКТУРНІЙ ОСВІТІ 
 

Ю. О. Дорошенко, І. В. Бірілло 
м. Київ, Національний авіаційний університет 

dua159@ukr.net 
 

Інформатизація архітектурного проектування, зокрема, все більш 

широке використання архітекторами у процесі своєї діяльності спеціалі-

зованих САПР та програмних засобів статичної і динамічної візуалізації 

архітектурно-дизайнерських проектів потребує адекватної комплексної 

модернізації усіх компонентів методичної системи підготовки майбутніх 

архітекторів в університеті, що у свою чергу зумовлює внесення відпо-

відних змін до парадигми вищої архітектурної освіти. 
Впровадження у процес підготовки майбутніх архітекторів в уніве-

рситеті сучасних ІКТ архітектурного проектування актуалізовало низку 

проблемних питань, серед яких найскладнішими виявилися потреба в 

сучасних комп’ютерах і ПЗ, необхідність постійної технічної підтримки 

працездатності апаратних, мережевих і програмних комп’ютерних засо-

бів, належний рівень фахово-інформатичної компетентності професор-

сько-викладацького складу. Зазначені проблемні питання потребують 

значних фінансових ресурсів і пов’язані здебільше із застосуванням у 

навчальному процесі традиційних методик викладання навчальних дис-

циплін у вищій школі. Разом з тим, сучасні ІКТ дають змогу певною мі-

рою відмовитися від усталених методик і помітно здешевити програмно-
технічне забезпечення навчального процесу. Педагогічна інноватика 

ґрунтується на новітній технології «хмарних обчислень» і дає змогу ус-

пішно долати зазначені вище труднощі із одночасним залученням сту-

дентів до опанування найсучасніших мережевих технологій. 
Педагогічні принципи і закономірності здійснення навчального 

процесу у вищій школі, серед яких насамперед – принципи науковості, 

зв’язку теорії з практикою, неперервності і наступності, а також необ-

хідність забезпечення випереджувального характеру професійної підго-

товки, вимагають використання у навчальному процесі найсучасніших 

інструментальних програмних засобів професійної діяльності певного 

фахівця, у даному разі – архітектора. Нині в архітектурній практиці 

найуживанішими є такі CAD-системи: ArchiCAD, Revit Architecture, 

Allplan, САПФИР. Останні версії цих програмних продуктів, призначені 

для автономного чи колективного (у межах локальної мережі підприєм-

ства) використання мають непідйомну для ВНЗ і для окремого студента 

чи викладача вартість та висувають досить високі вимоги до системних 

характеристик комп’ютера (робочого місця). Наприклад, ArchiCAD 15 



CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 

 94 

потребує щонайменше багатоядерний процесор, не менше 3 Гб операти-

вної пам’яті, 1 Гб відеопам’яті. І ці вимоги із розвитком ПЗ неухильно 

зростають. Зазначене вимагає застосування у навчальному процесі по-

тужних комп’ютерів, вартість яких є досить високою. А якщо зважити 

на те, що щойно придбаний новий комп’ютер у зв’язку із стрімким роз-

витком ПЗ і адекватним зростанням вимог до технічного забезпечення 

може успішно використовуватися не більше 3-х років (а надалі цей тер-

мін тільки зменшуватиметься) і затим має бути оновлений, то фінансо-

вий бік функціонування вищої професійної освіти відповідно до запитів 

суспільства щодо рівня фахової компетентності молодих спеціалістів 

стає заважким в сучасних економічних умовах (і не тільки для України). 
Єдино можливий вихід з такої ситуації – впровадження у навчаль-

ний процес технології «хмарних обчислень». Із технології «хмарних об-

числень» у підготовці архітекторів найширше використовуватиметься 

технологія надання програмного забезпечення у вигляді сервісу – SaaS 
(Software as a service) та тимчасового зберігання створюваного проекту. 

Нині багато провідних ІТ-компаній, таких, як Microsoft, Google, 

Amazon, мають власні «хмарні» сервіси і надають їх ресурси усім відда-

леним користувачам. Проте, ці ресурси не мають безпосереднього від-

ношення до архітектурного проектування. Компанії-розробники архіте-

ктурних CAD-систем допоки не проявляють належної активності щодо 

розвитку «хмарних» технологій на основі власних програмних продук-

тів. Разом з тим, провідна в галузі розробки архітектурно-будівельних 

САПР німецька компанія Nemetschek AllBau першу експериментальну 

апробацію веб-версії своєї САПР Allplan провела за допомогою архітек-

турної фірми «Müller+Huber» (Оберкірх, Німеччина) ще у 2011 році. Цей 

пілотний проект став частиною онлайн-ініціативи Allplan і виявився до-

сить вдалим. Його метою була демонстрація архітекторам і інженерам-
будівельникам можливостей використання інноваційних рішень САПР 

на основі «хмар» – мережевих «хмарних» технологій ресурсного забез-

печення відповідних виробничих процесів. 
На наш погляд, «хмарні» технології архітектурного проектування 

почнуть активно розвиватися тільки завдяки їх використанню у вищій 

архітектурній освіті. Студенти, які опанували програмні засоби архітек-

турного проектування, та ще й за «хмарною» технологією, стануть най-

більш затребуваними фахівцями на ринку праці й спричинять подаль-

ший прискорений розвиток таких сервісів. І активну роль у цьому мають 

грати компанії-розробники CAD-систем. Хоча б заради своїх майбутніх 

прибутків. Прикладом такого партнерства є співпраця між Allbau 

Software GmbH та Національним авіаційним університетом. 

http://www.architektur-buero.de/