CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 

 33 

ХМАРНІ ЗАСОБИ 
НАВЧАННЯ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 

 
О. І. Теплицький 

м. Кривий Ріг, Криворізький національний університет 
 

Соціально-конструктивістські засоби Web 2.0, які вичерпно описані 

у роботах Є. Д. Патаракіна [1], утворюють технологічну основу комбі-

нованого навчання об’єктно-орієнтованого моделювання. 
Хмарна інфраструктура відкриває можливості для використання в 

педагогічній практиці соціальних сервісів: 
– використання соціальних сервісів сприяє участі у колективній 

конструктивістській та конструкціоністській діяльності; 
– беручи участь у колективній діяльності з використанням соціаль-

них сервісів, студенти змінюють свою позицію зі споживчої на творчу 

(дослідницьку); 
– соціальні сервіси допомагають студентами взаємодіяти. 
Хмарні соціальні сервіси перетворюються на засоби, за допомогою 

яких користувачам можна співпрацювати. Сучасні мережні організації 

ґрунтуються на участі й співробітництві людей, вони надають людям 

засоби й можливості створення колективного контенту через конструю-

вання Web-сайтів, блоггінг, оцінювання книг, розміщення в мережі фо-

тографій і відео, участь у колективному редагуванні енциклопедій тощо. 
На сучасному етапі розвитку ІКТ розробники навчальних систем і 

дизайнери соціальних навчальних мереж повинні планувати діяльність 

таким чином, щоб студенти могли не тільки знайомитися зі змістом, але 

й виступати в ролі його авторів (співтворців). 
Серед різноманіття способів класифікації хмарних сервісів, що від-

носяться до Web 2.0, найбільш простою є класифікація за принципом 

«що можна робити за допомогою цього засобу»: Wiki, блоги, пошукові 
машини, соціальні мережі, карти, логосфера – сфера діяльності, у якій 

автори створюють і обмінюються своїми програмами та їхніми фрагме-

нтами, та хмари сервісів, у яких учасники використовують все різнома-

ніття сервісів, зібраних «під парасолькою» якоїсь однієї корпорації. 
Соціальні сервіси й діяльність у мережних співтовариствах у проце-

сі навчання об’єктно-орієнтованого моделювання надають наступні мо-

жливості: 1) застосування відкритих, безкоштовних та вільних елект-

ронних ресурсів; 2) самостійна та колективна розробка мережних навча-

льних матеріалів; 3) опанування навичок пошуку, використання та інте-

грації різноманітних начальних матеріалів; 4) спостереження за діяльні-

стю учасників співтовариства; 5) виконання індивідуальних та колекти-



CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 

 34 

вних мережних досліджень. 
Так, система Moodle, починаючи з версії 2.0, надає можливість інте-

грації навчальних курсів із соціальними сервісами Інтернет. Організацію 

колективної роботи над студентськими дослідницькими проектами до-

цільно координувати за допомогою Документів Google – хмари сервісів, 

використання яких надає можливість втілити в життя проектну форму 

роботи на всіх етапах співпраці – від постановки задач до оформлення 

звітів та їх подання. 
Структура логосфери суттєво різниться для різних середовищ 

об’єктно-орієнтованого моделювання: від розміщення результатів моде-

лювання у вигляді відеороліку у Alice та обміну вихідними текстами 

програм через форум до організації колективної роботи над дослідниць-

кими проектами у Web-середовищі. 
На рис. 1 показано засоби навчання об’єктно-орієнтованого моде-

лювання: середовища об’єктно-орієнтованого моделювання (насампе-

ред, VPython, PyGeo, Sage, Squeak та Alice), системи підтримки навчан-

ня (Moodle) та хмарні засоби навчання (логосферу, Wiki та хмари серві-

сів). 

 
Рис. 1. Система засобів навчання об’єктно-орієнтованого моделювання 

 
Список використаних джерел 

1. Патаракин Е. Д. Социальные взаимодействия и сетевое обуче-

ние 2.0 / Патаракин Е. Д. – М. : Современные технологии в образовании 

и культуре, 2009. – 176 с.