CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 55 ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ У СНД В. М. Кухаренко м. Харків, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» kukharenkovn@gmail.com Термін «Масовий відкритий дистанційний курс» (МВДК) увів Джо- рдж Сіменс в 2008 році [1]. Процес навчання в МВДК – це процес ство- рення мережі, вузлами якої є зовнішні сутності (люди, організації, біблі- отеки, сайти, книги, журнали, бази даних, або будь-яке інше джерело інформації). Акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів. За останні роки проведено кілька десятків відкритих дистанційних курсів, які отримали назву сМООС (Massive open on-line courses) та ба- зуються на новому підході, який отримав назву «коннективізм». Стенфордський університет у 2011 році провів декілька відкритих дистанційних курсів, серед яких «Штучний інтелект» (підписалось по- над 160000 слухачів зі всього світу), виконували завдання понад 25000 слухачів, отримали сертифікат про закінчення курсу 6513 слухачів (див. http://habrahabr.ru/blogs/elearning/134700/). Дистанційні курси Стенфордського університету та МТІ базуються на біхевіористському підході та отримали назву хМООС. Загальна фі- нансова підтримка складає понад 80 млн. доларів. сМООС (Connectivist МООС) ґрунтується на активній участі сотень і тисяч студентів, які самі організовують участь відповідно до особистих цілей навчання, попередніми знаннями і навичками, а також спільними інтересами. Велика частина діяльності студентів в сМООС відбувається за ме- жами LMS [1], в інших вузлах мережі, наприклад, в особистих блогах, особистих портфоліо, веб-сайтах, Твіттері, YouTube, віртуальних світах і т.д. Для зручності студенти об’єднують інформацію за допомогою RSS-каналів, агрегаторів. Проблемна лабораторія дистанційного навчання (ПЛДН) Націона- льного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» провела три відкритих дистанційних курсів (сМООС). Перший курс був присвячений розробці стратегії розвитку дистанційного навчання в ор- ганізації [2]. Основна мета цього курсу – навчитися проектувати навча- льний процес у відкритому дистанційному курсі. Несформованість пер- сонального навчального середовища у слухачів викликали проблеми під час навчального процесу. Крім того, на погляд автора, тема курсу була http://habrahabr.ru/blogs/elearning/134700/ CTE Workshop Proceedings, 2013, Vol. 1: CTE-2012 56 складною для аудиторії слухачів. Тому для другого відкритого дистанційного курсу була обрана тема «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні» [3]. У курсі брали участь переважно викладачі вищих навчальних закладів. За статистикою, курс щоденно відвідувало понад 50 осіб, але анкетування пройшло – вхідне 30 осіб, вихідне – тільки 10 осіб. Слухачі курсу працювали 5-8 годин н тиждень, але, на жаль, блоги та твіттер використовували мало. Основна мета курсу «Дистанційне навчання від А до Я» - проаналі- зувати рівень розвитку дистанційного навчання (ДН) в Україні на базі вебінарів, які були проведені в травні-жовтні 2011 року (http://community.khadi.kharkov.ua/elearning2011/index.php/vebinarykonf), розглянути тенденції розвитку дистанційного навчання за кордоном і сформувати вимоги до сучасної системи дистанційного навчання. Всього в курсі зареєструвалося 31 особа. За час роботи курсу 12 чол. написали 68 блогів, в курсі створено 85 повідомлень. У 2012-2013 навчальному році ПЛДН почав перший у світі комбі- нований масовий відкритий дистанційний курс «Проектування e- learning», який складається з двох курсів – для новачків (хМООС - конс- труктивістський підхід) та керівників центрів дистанційного навчання організації (сМООС – коннективістський підхід). Досвідчені спеціалісти (керівники) дистанційного навчання (ДН) навчаються у курсі, побудованому на принципах коннективізму з метою організації навчання розробників дистанційних курсів своєї організації. Другий курс побудований на принципах конструктивізму, у якому новачки навчаються створювати свій дистанційний курс. Успішність масового відкритого дистанційного курсу залежить від взаємодії учасників першого (хМООС) та другого (сМООС) дистанцій- них курсів, якої, на жаль, не відбулося. Список використаних джерел 1. Masters K. A Brief Guide To Understanding MOOCs [Електронний ресурс] / Ken Masters // The Internet Journal of Medical Education. – 2011. – Volume 1, Number 2. - Режим доступу : http://bit.ly/hZGiVG 2. Кухаренко В. Н. Инновации в e-Learning: массовый открытый ди- станционный курс / Кухаренко В. Н. // Высшее образование в России. – 2011. – № 10. – С. 93-98. 3. Кухаренко В. Н. Навчальний процес у масовому відкритому дис- танційному курсі / Кухаренко В. Н. // Теорія і практика управління соці- альними системами. – 2012. – № 1. – С. 40-50. http://community.khadi.kharkov.ua/elearning2011/index.php/vebinarykonf http://bit.ly/hZGiVG